Мр. 10:28-31: В сто раз більше тепер, цього часу.
Ми почули один із найнезрозуміліших уривків Біблії. Найчастіше думаємо так: «Ідемо за Христом, а Він на знак вдячности відплачує нам відповідною нагородою – дає нам у сто разів більше, ніж ми вклали, – яка неймовірна вигода».
А втім, оті поля, одержані сторицею, треба сприймати, послуговуючись не категоріями нагороди, а категоріями відповідальности. Коли отримуємо сторицею поля, доми, сестер і матерів, то водночас отримуємо й відповідальність за них. А відповідальність означає роботу. Маємо в сто разів більше полів, які треба обробити, у сто разів більше домів, щоб прибирати, у сто разів більше тих, яких маємо любити.
Якщо ти пішов за Христом, віддав Йому все, а Він поки що не відплатив тобі тут, на землі, сторицею, то це не тому, що Він скупий, а через те, що просто чекає, поки ти подорослішаєш, порозумнішаєш, наберешся сил і зможеш усе те, що дає тобі Бог, полюбити!
