Служіння молоді в нашій Церкві: можливості та виклики

Читай також

  • “Коли руйнуються основи, що може праведник зробити?” (Псалом 11, 3)
  • Про нашу духовність і душевність
  • Слово Боже на Неділю Св. Отців І Нікейського Собору
        • Служіння молоді в нашій Церкві: можливості та виклики

          У межах проголошення Катехизму для молоді «Ми йдемо з Христом» відбулося масштабна конференція, яка мала дві складових: ключі розуміння Катехизму для молоді з відео-паломництвом храмами УГКЦ, а також катехизацію та душпастирство молоді в УГКЦ.

          Секретар молодіжної комісії у справах молоді УГКЦ Орест Гевак, який ініціював і організував обговорення катехизацію та душпастирство молоді в УГКЦ, виступив із такими словами:

          ― Мені вдалося бути членом молодіжної спільноти, коли понад п’ятнадцять років тому я приїхав зі села до Львова ― Марійській дружині церкви Святого Онуфрія. Тоді я зрозумів, що церква ― це не перебування дві години, а цілий процес, цінності та стосунки. Тоді я зустрів багато молодих людей, які шукають Бога і потребують один одного. Згодом, вже за молодіжною спільнотою, я зрозумів, що Церква ― це значно ширше, ніж локальна спільнота.

          Свого часу я мав нагоду співпрацювати з молодіжною комісією Львівської архієпархії, де ми організовували різноманітні заходи для молодіжних спільнот. Також мали можливість подорожувати на європейські зустрічі в Тезе. І Церкву можна було бачити ще ширше та розуміти, що це не тільки парафія в твоєму селі чи місті, де не завжди цікаво, а ― вселенська спільнота.

          Коли я перейшов працювати в Патріаршу комісію у справах молоді, то отримав цінний дар ― співпрацювати з тими, хто працює з молоддю ― зі священниками в єпархіях, в монаших згромадженнях, студентськими капеланами і я зрозумів, що Церква ― це ще більше.

          Катехизм для молоді має чудову назву ― «Ми йдемо з Христом». І тут важливо це «з Христом», а не «за Христом», оскільки сучасна молодь потребує провідників, менторів. І якщо йти за кимось, то не завжди можемо його бачити, бо ця людина може бути перед нами чи за нами. А коли хтось є з тобою поруч, то він тебе супроводжує. Спільнота Церкви супроводжує мене впродовж усього мого життя. Вона мені подарувала багато цінностей у житті:

          через Церкву я отримав покликання до подружнього життя;

          через Церкву я розумію, що таке спільнота, що таке парафія, хто такий священник і які він має виклики, а які сильні сторони;

          хто такий мирянин і яка його роль.

          Ми всі ― дуже різні. Та в Церкві, де Христос є джерелом і стержнем, ми всі ― цінні. Кожен із нас може творити спільноту.

          Разом із волонтерами Максимом Гонтарем та Іриною Владимір ми створили мобільний застосунок «Спільноти» і тут йдеться про спільноту не на телефоні, а в житті. Важливість бути в спільноті по-особливому розуміють монахи, семінаристи. Бо в спільноті ми відчуваємо важливість себе і важливість когось. Спільноти формуються на з’їздах, фестивалях, як «Вітер На-Дії», прощах, як, до прикладу, до Зарваниці, куди з’їжджається молодь і засвідчує, що Церква ― це спільнота.

          Блаженніший Святослав наголошує, що українська молодь шукає в Церкві спільноту, а не холодну інституцію. Бажання творити спільноту чи бути в спільноті ми добре зрозуміли в час карантину, коли ми створили безліч чатів, мали онлайн-зустрічі, але відчували потребу живого спілкування. Навіть Христос явив себе в спільноті в Святій Тайні Євхаристії.

          Досліджуючи різні мобільні застосунки в різних країнах, ми пересвідчилися, що такі інструменти створювали. Тож ми сформували анкету, щоб опитати молодих людей, із якими спільнотами вони себе асоціюють і, що хотіли би бачити в цьому застосунку. Він має два розділи ― інтерактивну карту УГКЦ, де позначені наші парафії, та самі спільноти з контактами.

          Заступник голови Центру студентського капеланства Львівської архієпархії отець Ігор Хомічак розповів про діяльність цієї структури, яка працює здебільшого зі студентами Львова.

          ― Ми працюємо з дев’ятьма закладами вищої освіти, а це ― близько 60 тисяч студентів. Та нам вдається охоплювати лише 2-3 % молоді від цієї кількості.

          Мета нашої релігійної місії ― завжди бути поруч. Наші храми відчинені впродовж дня, молодь може приходити і спілкуватися про важливі теми, які відображенні в Катехизмі для молоді. Також ми маємо цілі ― формувати і підтримувати студентів, прагнучи допомогти їм цілісно інтегруватися в життя.

          Ми ведемо працю не лише з воцерковленою молоддю, а часто зустрічаємося зі студентами, які нічого не знають про Бога і часто навіть не охрещені. Та, йдучи повз храм, іноді заходять, щоб подивитися, що там. Молодь має різні виклики.

          Тож у своїй діяльності ми маємо кілька інструментів:

          Молитва, яка допомагає пізнати Бога, який хоче прямувати з нею у житті. Щодня наша молодь може приступити до сповіді, є студенти, яких ми хрестили.

          Релігійна місія ― духовний супровід. Хтось наважується за деякий час обрати собі духівника. Також ми завжди здійснюємо для студентів духовну віднову. Є й освітній вимір, в якому працюємо ― організовуємо щотижневі зустрічі в гуртожитках і осередках, у час карантину ми продовжували проєкти, які ми не зупинили, зокрема «Студдей» ― лекції, на які запрошуємо фахових лекторів та «Сучасна духовність» у межах якої монахи чи отці намагаються подати цінності духовного життя. І новий проєкт ― «Школа особистісного зростання» та багато інших.

          Про взаємодію з молоддю, можливості та виклики цієї організації розповів очільник Спілки української молоді, ПЛАСТу, «Обнови», УМХ, Католицькі Скаути Європи, РУАХ.

          Наталія ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • “Коли руйнуються основи, що може праведник зробити?” (Псалом 11, 3)
        • Про нашу духовність і душевність
        • Слово Боже на Неділю Св. Отців І Нікейського Собору
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"