Боже прощення і милосердя є панацеєю від «гріховного паралічу»!

Читай також

  • «Українська молодь в розсіяні суща», ― отець Роман Демуш під час зустрічі з представниками Дикастерії у справах мирян, сім’ї та життя
  • Делегати від УГКЦ на конгресі молоді у Ватикані: нагадувати про Україну
  • Папа Франциск: «Молодим людям слід надавати повноваження, залучати їх до діалогу, планування діяльності та прийняття рішень»
        • Боже прощення і милосердя є панацеєю від «гріховного паралічу»!

          Євангеліє (Мт.9,1-8) говорить про ГРІХ і ХВОРОБУ. Дає рецепт не тільки оздоровлення, але й зцілення!

          «Діючою речовиною», яка піднімає нас із духовного паралічу і дозволяє ходити просто – є Боже Милосердя і Прощення!

          ☝️«І от прийшли до Нього, несучи розслабленого; несли його четверо …»

          Ці четверо, які принесли товариша на ношах, і віра яких стала причиною чуда, не бояться робити все можливе для того, щоб допомогти своєму другові. Шукають спосіб, щоб «поставити на ноги» того, кого люблять. І твердо вірять, що Той, до Якого звертаються, їм допоможе.

          Дуже часто ми також хочемо допомогти тим, яких любимо. Хочемо допомогти їм встати з «постелі недуги»… Але що ми їм радимо?

          Врешті, як часто, ми ставимо їх перед Ісусом в наших щоденних молитвах?

          Чи, може, ми хочемо вирішити всі життєві проблєми однієї «магічною таблєткою»?

          ☝️«Сину, відпускаються тобі твої гріхи».

          Тут не так про фізичну недугу, як про душевну розслабленість!

          Причиною наших душевних немочей, отої невдоволеності життям і духовним паралічем – дуже часто є гріх…

          Гріх, який нас сковує, блокує, паралізує!

          Часто наші гріхи збивають нас із ніг. Уже сама пам’ять про них знесилює нас. І часто ми не вміємо, чи то не можемо, чи то не хочемо прийти до Ісуса власними силами. Розслаблений (з Євангелія) принаймні дозволив, щоб йому допомогли – друзі принесли його до Ісуса.

          Ми ж, часто втікаємо з нашим гріхом у самотність.

          Часто все закінчується тим, що ми розводимо руками. А ще частіше – виявляємо агресію, як механізм самозахисту.

          Так важливо вслухатися в те, що Ісус каже розслабленому. Ісус каже до нього (до мене) – сину. Ісус не починає з гріхів. Спершу називає сином і дочкою, навіть якщо я міг думати, що вже не маю права так називатися… А вже потім відпускає гріхи!

          ☝️«Встань, візьми твоє ліжко й ходи»

          У Таїнстві Покаяння ми віднаходимо власну гідність. Гідність тих, які покликані не повзати чи лежати, а стояти і ходити просто!

          Бог не втомлюється прощати! Нема такого гріха, якого Він би не міг простити! Нема такого «розслабленості», з якої Він не міг би нас підвести!

          Його Прощення і Милосердя є панацеєю від «гріховного паралічу»!

          Він є тим МилоСердям!

          Отець Роман ДЕМУШ

          Читай також

        • «Українська молодь в розсіяні суща», ― отець Роман Демуш під час зустрічі з представниками Дикастерії у справах мирян, сім’ї та життя
        • Делегати від УГКЦ на конгресі молоді у Ватикані: нагадувати про Україну
        • Папа Франциск: «Молодим людям слід надавати повноваження, залучати їх до діалогу, планування діяльності та прийняття рішень»
          • Оціни

            [ratemypost]