Ютуб канал Чернівецької єпархії УГКЦ та о. Руслан Боровий представляють цикл радіо-передач про документи Католицької Церкви – “Депозит віри”. Тема випуску – енцикліка Папи Бенедикта XVI Spe Salvi (Надією спасенні) (2007), Про християнську надію.
Короткий конспект за слайдами презентації
(дуже радимо прослухати саму передачу, там значно більше цікавого ;))
0:00 Представлення програми про документи Католицької Церкви – “Депозит віри”
5:39 Енцикліка Папи Бенедикта XVI Spe Salvi Про християнську надію
Енцикліка – основний папський документ і другий за важливістю після апостольської конституції
Енцикліка пишеться зазвичай на латині, іноді на сучасних мовах, і називається двома або трьома першими словами тексту
Spe Salvi написана 2007 р.
Є однією зі енциклік Бенедикта XVI щодо богословських чеснот віри, надії і любові
“Бо ми надією спасенні” (Рим 8:22)
10:51 Глава 1 – Віра є надія
Віра і надія інколи у Біблії є взаємозамінними словами
“Пам’ятайте ви, колись погани тілом, […були] без надії і без Бога в цьому світі” (Еф 2:11-12)
Пізнати Бога – отримати надію
Євангеліє – не тільки повідомлення того, що слід знати, але звістка, що породжує події і змінює життя
15:50 Глава 2 – Надія у Новому Заповіті і в ранній Церкві
Християнство не містило в собі соціальної революції. Христос – не Спартак.
Віра змінювала суспільство зі середини, хоча його зовнішні структури залишалися колишніми (лист Павла до Филимона)
Саркофаги ранніх християн: Христос – пастир і філософ
“Ви бо й разом із в’язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне” (Євр 10:34)
22:00 Глава 3 – Вічне життя – що це таке?
“А що дає тобі віра?” – “Життя вічне” (з обряду Хрещення)
Жити нескінченно декому видається вироком, а не даром
“Вчене неуцтво” – ми не знаємо, чого насправді просимо, але все ж таки знаємо, що воно повинно існувати
“Вічне життя” – це спроба дати ім’я невідомій, та все ж знайомій дійсності
27:12 Глава 4 – Чи індивідуалістична християнська надія?
Спасіння завжди розглядалося як спільна реальність
Образи “міста”, “народу” – образи єдності
Отці Церкви розуміють гріх як руйнування єдності
Вавилонська вежа, місце змішання мов і роз’єднання, утілює собою корінь гріха
Відкуплення виявляється саме возз’єднанням
29:19 Глава 5 – Трансформація християнської віри-надії в новий час
Новий час запропонував надію на облаштування досконалого світу завдяки знанням
Віра в прогрес замінює віру в Ісуса
Французьку революцію змінює пролетарська революція
Тепер прогрес до кращого устрою випливає не з науки, а з науково обгрунтованої політики
Помилка Маркса – матеріалізм. Людина не просто плід економічних умов
Свобода завжди залишається свободою, навіть для зла
Подвійність прогресу: “прогрес – це рух від пращі до мегабомби” (Т. Адорно)
Якщо науково-технічний розвиток не співвідноситься із розвитком етичного формування, значить це не прогрес а загроза
Людський розум потребує віри, щоби стати самим собою
36:22 Глава 6 – Справжня подоба християнської надії
Прогрес можливий лише в матеріальній сфері
В етичні сфері людська свобода є завжди новою
Структури, навіть найкращі, не повинні зазіхати на людську свободу
Свободу слід знову і знову завойовувати до добра, не існує добровільної схильності до добра
Не наука дає відкуплення, а любов
Справжньою, великою надією людини може бути тільки Бог, що полюбив нас і продовжує любити
40:16 Глава 7.1 – “Площини” осягнення надії: молитва
Навіть якщо мене ніхто не чує, Бог як і раніше слухає мене
Правильна молитва – це процес очищення
Вчитися, що можемо просити в Бога
Молитва, з одного боку, дуже особиста зустріч. З іншого – просвічується великими молитвами Церкви і святих
Молитва – це активна надія, в якій ми боремося за світ. Ми тримаємо світ відкритим для Бога
43:49 Глава 7.2 – “Площини” осягнення надії: діяння і страждання
Кожен вчинок є надією в дії
Світло великої надії зберігає сенс дій, навіть якщо зовні ми не досягаємо успіху
Слід зробити все можливе, щоби зменшити страждання, але повністю його викорінити не в наших силах
Там, де уникають страждання будь-якою ціною, людина скочується в порожнє життя
Людину зцілює не втеча від страждань, а здатність прийняти їх і дозріти в них, знайти сенс
Форма благочестя – “жервувати” страждання
47:50 Глава 7.3 – “Площини” осягнення надії: Страшний Суд
Спрямований в майбутнє погляд збагачує гідністю сьогодення
Атеїзм XIX-XX ст. – форма протесту проти несправедливості, але і форма зарозумілості
Суд Божий є одночасно надією, бо він є і милість і справедливість
Віра в проміжний стан очищення, зцілення і дозрівання (1Кор 3:12-15)
Вогонь – сам Христос. “Трансформуючий” момент зустрічі
Можливість молитви за померлих – наші життя постійно переплетені
Тільки всеохопна надія є справжньою
56:51 Закінчення – Марія, зірка надії
Ave maris stella
Життя подібне до подорожі по морю, в якій ми звіряємося з зірками
Люди, що жили праведно – дійсні зірки нашого життя
Чернівецька єпархія УГКЦ: Youtube / Facebook / Instagram
Автор: о. Руслан Боровий
Джерело: Чернівецька єпархія УГКЦ
Транскрипт конспекту презентації: Максим Гонтар
