Цей день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому! (Пс.118:24)
Це велика таємниця, яка протягом усього часу святкування, особливо сьогодні, повинна наповнювати душу люблячу Господа Бога і переповнювати її найсолодшими надіями, а таємниця та – щастя воскреслого Ісуса.
Був убогим, а тепер є найбагатшим і Господом усієї землі, коронований славою сидить по правиці Отця. Той, що недавно був мужем болей, тепер отримав нову силу і життя без терпінь, безсмертне. – Врешті, той що в найстрахітливіший спосіб був замордований, тепер власною своєю силою воскрес і отримав щодо тіла надприродні предмети, як тонкість, змінність, ясність і стався першим щодо воскресіння серед тих, які померли і очікують воскресіння. «Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих» (1Кор.15:20). «Достойний Агнець заколений прийняти силу і багатство і мудрість і кріпкість і честь і славу і благословення.» (Откр.5:12).
Воскресіння Господа Ісуса є запевненням і взором нашого воскресіння, якщо разом із Ним, як говорить св. Павло, померли для усіх земних прив’язань. «Коли ми з ним померли, то разом з ним будемо й жити» (2Тим.2:11). – О солодка надія! – каже св. Альфонс. «Надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують» (Иоан.5:28); тоді силою Божою отримаємо те саме тіло, яке тепер маємо, лише гарне, ясне як сонце. І ми воскреснемо!
Та надія майбутнього воскресіння потішала св. Йова в часі його випробувань. Знаю, говорив і ми разом з ним у хрестах і труднощах цього життя говорімо подібно: «Я знаю – Захисник мій живе, | і останнім він устане над порохом. Позбавлений навіть шкіри, я встану; | і в моїм тілі побачу Бога. Я сам його узрю, очі мої побачать» (Иов.19:25-27).
Мій Ісусе найлюбіший, дякую Тобі, що через свою смерть відкрив для мене можливість для так великого добра і сьогодні через своє воскресіння оживляєш у мені надію. Сподіваюся, що в останній день воскресну не тільки для власного добра, але радше, щоб на завжди з Тобою поєднатись і величати Тебе і любити на завжди. Правда, що перед тим ображав Тебе своїми гріхами, але тепер жалію за то з усього серця і прошу Тебе задля Твого воскресіння, охорони мене, щоб знову не впав.
«А Ти, Отче Предвічний, що нам у сьогоднішньому дні через Єдинородного Сина свого брами вічності відкрив, зглянься ласкаво вислухати прохання мої, що ласкою своєю святою сам мені попередньо надаєш.» – Вчини це через любов до Ісуса і Пресвятої Діви Марії.
Розважання на всі дні цілого року з творів Св. Альфонса Марії Лігуорі. Том I. Зібрав О. Якуб Крістіні С. SS. R. Переклав з італійської О. Владислав Солдарський С. SS. R., Торунь 1935, с. 518-521.
