Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 49

Читай також

  • За_Пости. Мойсей – «вийнятий з води»
  • Передвеликодні #ЗаПости: про вихід із неволі та єднання у вірі
  • Отець Михайло Станчишин: «Нам вельми бракує глибокої зустрічі з Христом у Різдві»
        • Великопосні реколекції з отцем Михайлом Станчишином. День 49

          Сьогодні, з благодаті Божої, продовжується життя, але завершується час Великого Посту: час великих реколекцій і духовної віднови. Час Великого Посту – це не про аскетичні зусилля людини, але про дію Бога, про Його любов до неї і перемогу життя над смертю!

          Цього року ми вирішили помандрувати до Воскресіння шляхом прослави. Наш Український шлях видався вельми тернистим. Насправді важко прославляти Бога в часі війни… Однак, переконаний, що жоден з учасників та учасниць цих реколекцій не шкодував часу, витраченого на молитву, та прийняв усі випробування, через які довелось усім нам пройти. Переконаний, ми стали сильнішими Богом!

          Ти мав/мала змогу прославляти Бога за ще один день життя. Можна було прославляти Бога за своїх рідних та друзів, які все ще є поряд. З трепетом в душі, хотілось щодня прославляти Бога за вірність і незламність Українського Війська. Прославляти Бога за єдність, жагу та відвагу нашого Народу до боротьби. Прославляти Бога за Його творіння. Насправді було безліч нагода для прослави…

          Запитай себе, чи побільшало прослави у твоєму щоденному життя? Чи щось змінилося у царині вдячності?

          Прослава – це спосіб життя. Людина прослави – це людина боротьби, насправді жива і непереможна. Людина прослави – це зряча і вдячна людина. Людина прослави є людиною Воскресіння.

          Ще і ще, ми прагнемо прославляти заради перемоги і нашого Воскресіння!

          “Тоді ж троє мужів – Седрах, Мисах та Авдинаго – немов одним голосом, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи: “Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний, і вельми возносимий повіки…” (Дн. 3, 51-52).

          Бути “в печі” – це знаходитись у смертельній небезпеці, важких випробуваннях, вогні війни, страхів та безнадії. Бути “в печі” – це про “сьогодні” нашого життя. “Троє мужів” – це про спільноту справжніх людських взаємин. “Троє мужів” – це про Народ, який – єдиний у боротьбі, незламний і великий.

          Чи Ти усвідомлюєш, що знаходишся “в печі”? Навколо стільки причин для нарікання та взагалі відмови від прослави. Однак, ти прославляєш Бога своєю боротьбою, способом життя, мужністю. Здається, прославляти Бога “в печі” війни неможливо, нелогічно і неправильно. Однак ти прославляєш, попри все. Істинна прослава рятує життя і є проявом духовної зрілості. Прославляти “в печі” – це довіряти Богові та прямувати, через Велику П’ятницю, до Воскресіння!

          За що ти сьогодні прагнеш прославляти Бога?

          Причини для прослави завжди існують. Бог достойний прослави за великі та маленькі Його дари. Прославляти – це щиро дякувати і радіти життям, попри все. Прослава очищає і рятує життя. Прослава захищає від гріха. Прослава надає сенс життю, навіть “в печі”. Прослава дарує нове життя!

          Прославляю Бога за те, що Він дарував мені пережити ще одну святу Пасху! Дякую за рідну і святу Пасхальну Літургію!

          Прославляю Бога, Творця казково прекрасної природи: за кожен світанок, дощ, росу і за перші квіти…

          Прославляю Бога за таємницю людської посмішки, людський голос та кожне почуте слово…

          Прославляю Бога за наших матерів, які народжують синів і дочок України! Прославляю Його за те, що ми – Українці!

          Сьогодні, ще і ще, прославляю Бога за незламний дух Українського Воїнства! Прославляю Бога за жагу нашого Народу до боротьби та перемоги! Прославляю Бога за міжнародну підтримку “в печі” нашої Вітчизняної війни! Ми – не одні! З нами Бог!

          Прославляю Христа, що Він кличе нас наслідувати Його та бути воїнами світла та “посланцями втіхи”.

          Прагну прославляти Його завжди і попри все!

          “Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя” (Дн. 3, 89).

          Прославляти Бога – це завжди шукати Воскреслого Христа і знаходити наше Воскресіння із мертвих в Ньому!

          Дорогі Друзі, надіюся, що час Великого Посту, 2022 року Божого, дарував вам присмак Воскресіння Христового через прославу. Надіюся, що цей час став нагодою для більшого зростання у вірі, надії та любові, дарував більшу радість, глибший сенс життя через близькість інших людей. Дуже надіюся, що стало більше прослави Бога у вас та через вас у світі. Вірю, що Господь торкнувся вашого життя, розуму, волі, серця і тіла. Нехай прославиться Його Святе Ім’я! Якщо так сталося, то значить стало більше Воскресіння Христового!

          Дякую вам за вашу участь в цих реколекціях. Для мене – це велика честь і радість, молитовно супроводжувати кожну і кожного з вас через цей важкий час.

          Молимося! Віримо! Надіємося! Любимо! За все дякуємо…

          Христос Воскрес! Воскресне Україна!

          Слава Христовому Воскресінню! Слава Україні!

          Харків, 24 квітня 2022 р. Б.

          Mykhailo Stanchyshyn SJ

          Читай також

        • За_Пости. Мойсей – «вийнятий з води»
        • Передвеликодні #ЗаПости: про вихід із неволі та єднання у вірі
        • Отець Михайло Станчишин: «Нам вельми бракує глибокої зустрічі з Христом у Різдві»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.