Заздрість «забирає все», бо позбавляє людину спокою

Читай також

  • Гріх не віддаляє нас від Бога?
  • 24 липня вшановуємо святого Шарбеля
  • Боже милосердя і прощення піднімає нас із духовного паралічу
        • Заздрість «забирає все», бо позбавляє людину спокою

          «Не існує поміж людей більш безглуздого гріха, як заздрість, бо забираючи усе, взамін їм не дає нічого»
          св. Макарій Єгипетський.

          Що тут додати. Суцільна класика. Ні, не аскетики, а звичайного людського життя. Заздрість «забирає все», бо позбавляє людини спокою. «Гризе кості». Краде нашу повноту, звичайну радість, емоційно і духово виснажує, штовхає на дурноваті вчинки. Це те, що є по-суті чимсь базовим для щасливого існування.

          Трапляється якщо людина інтелектуальніша, то у її свідомості більше «поличок», тим і заздрість її може бути вишуканіша. Цей тип заздрості схожий до змії, що вилізає з нори рідко, але жалить підступно і безпощадно.

          Заздрість не дозволяє нам відкривати власну ідентичність, глибину і обдарованість. Тоді коли погляд звернений назовні, до інших, ми завжди будемо не здатні розгледіти який Бог добрий до нас. Нас завжди будуть цікавити інші особи. Дивина та й годі, як, бува, людині нічим зайнятися, коли вона лише вишпортує життя ближніх, ніяк на вгомониться / що, де, коли / у когось не так. Часто вона притягує довкола себе таких самих людей. О горе….

          Ну і нехай…

          А що робити коли заздрісні думки надокучають?

          1) не вважай, що ти згрішив, коли тобі до голови стукають заздрісні помисли. Гріх – це те, що проходячи через канали нашого свідомого прийняття втілюється у реальна дію. Помисли самі по собі – не гріх. Припини воювати з вітряками! Думки як мухи влітку і з ними нічого на вдієш. Нехай собі літають, як їм так пасує, дивись аби лише тобі на голову не сідали…

          2) можна молитись за людину, відносно якої приходять заздрісні помисли. Вони будуть поволі зникати. Так непомітно ми будемо трансформувати пристрасть в чесноту.

          3) ефективна протиотрута від заздрості – не говорити зле проти людей, яким заздриш. Саме до цього нас штовхає ворог. Якщо чинити так – то вже дуже багато!

          4) коли бачимо, що якась людина огорнена різноманітними благословеннями, дарами, життєвим успіхом, спробуймо подумки благословляти цю особу і побажати їй ще більшого добра. Християнські мудреці казали приблизно наступне: «якщо молишся за людину, якій Бог багато дає, то береш участь у її благословенні». Чудова можливість! Чи не так?

          4) людина, на думку класика «не отримує нічого взамін», коли заздрить. Відчуття внутрішньої порожнечі – наслідок будь-якого важкого гріха. Заздрості особливо. Здається у тому і є вся нічевість заздрості, бо «забираючи від нас усе, не дає нам взамін нічого».

          о. Лука Михайлович

          Читай також

        • Гріх не віддаляє нас від Бога?
        • 24 липня вшановуємо святого Шарбеля
        • Боже милосердя і прощення піднімає нас із духовного паралічу
          • Оціни

            [rating-system-posts]