Після «релігійного каламбуру» розкажу вам про десять причин, чому я продовжую молитися за Папу Римського.
Але одразу пригадую, я не адвокат Папи Франциска. Так, деколи Папа «тупить», однак вміє визнавати свої помилки. Він не безгрішний, і не непомильний (хіба що деколи, але не в цих випадках)…
Але чомусь ми звикли говорити про літаки тільки тоді, коли вони падають… Так і говоримо про Папу, єпископів, священників…
⠀
Отож, я молюся за Папу Франциска, бо:
⠀
1. Бо він грішна людина, а за грішників треба молитися.
2. Бо він потребує молитви, і це нормально підтримати молитвою тих хто потребує помочі.
3. Бо він просить молитися за нього, а не кожен має відвагу і смирення просити про молитву.
4. Бо перебуваю в молитовному та євхаристійному сопричастю з Папою Римським, наступником Апостола Петра.
5. Бо єдність з наступником Апостола Петра свідчить про конститутивнтй вибір мого буття та інтегральну складову моєї віри.
6. Бо я член католицької церкви. Священник Східної Католицької Церкви свого Права. Церкви яку заснував Христос і провід якої передав апостолам. Це мій святий обовʼязок. Я повинен за нього молитися як католик навіть якщо/коли мені не дуже хочеться.
7. Бо Він слуга слуг божих бажає усім добра і миру. Робить для цього все що може і як вміє, і я це точно знаю.
8. Бо Папа пдопомагає Україні, моєму народу. Політично, дипломатично, економічно. Він не дає замовкнути голосу страждаючої України-мучениці на світовій арені, зорганізував і мобілізував і передав мільярди євро на підтримку мого народу, сприяв визволенню полонених та поверненню дітей додому.
9. Бо є ті хто підступно підставляють Папу, і роблять все для того щоб його дискредитувати, у медійному просторі зокрема.
10. Бо Ісус Христос заповів: «Моліться за наставників ваших…»
⠀
А ви за мене молитесь?
Прошу про молитву.
