На останній лекції онлайн-школи «Як зберегти любов у стосунках», Христина Камінська – доктор морального богослов’я, фахівець з біоетики мала доповідь на тему: «Виклики інтернаціонального подружжя». А також говорили про цінності сім’ї та кожного члена окремо.
Пані Христина окреслила своє визначення: «Подружжя – це невпинна подорож двох в країну «любові, недоліків, спільних цілей і особистісного зростання»; часом доводиться прямувати пішки, інколи – велосипедом чи літаком, а дуже часто і навколішки». Бо прийняття Таїнства, до якого ми готуємось, це лише початок подорожі, коли чоловік і жінка йдуть поруч і прямують в одному напрямку. Процес закоханості надзвичайно чудовий, однак коли ми починаємо жити з людиною, ми починаємо помічати її недоліки. А спільні цілі дуже важливі, бо якщо немає спільної мети, то двом людям буде дуже складно прямувати разом. Тому кожен з подружжя повинен прагнути до особистісного і спільного зростання, як подружжя, як чоловік і дружина, як батьків, як особистості, прагнучи кращого для сім’ї.
Вона бачить цю подорож дуже нелегкою, але з конкретною метою. Бо є різні періоди в житті, часом йти разом дуже легко, немає жодних проблем і конфліктів, часом доводиться пришвидшувати рух, часом, летіти і спішити неймовірними темпами. А інколи, повзти навколішки, коли ми стикаємось з великими проблемами та кризами, які нас ставлять буквально у таке положення, що змушує нас замислитись над тим, чи наше подружжя працює функціонально. Навколішки – означає не лише те, що ми долаємо серйозні проблеми, а й те, що ми повинні знайти час на молитву і час перебування з Богом, просимо допомоги від Того, перед ким зробили обіцянку. «Подружжя – це рух (невпинна подорож). А шлюб і церемонія – це тільки початок цієї подорожі. Проблеми починаються, коли припиняєш рухатися. Рух – це те, що підтримує подружнє життя. Подружжя – «щось приємне і радісне», адже його мета – любов, спільні цілі, особистісне зростання», – ділиться думками лекторка.
Вона також виділяє основні виклики інтернаціонального подружжя:
1.До подружня підготовка (це довгі розмови на важливі теми ще до шлюбу);
Вона включає не лише передшлюбні науки при парафії. Перш за все це спілкування про важливі теми з партнером ще будучи в стосунках, бачення та плани на багато важливих речей у шлюбі: прийняття Таїнства подружжя, спільні цілі, формат стосунків, про брехню, зради, що допустимо для кожного з них, а що ні; про спільне дозвілля, фінанси, кількість дітей, роль друзів і рідних тощо. Бо ці всі питання згодом можуть бути причинами серйозних конфліктів.
2. Жити разом – вихід із зони комфорту; побутові «притирання»;
Після шлюбу ми маємо певні очікування і можемо зустрітись із розчаруванням, коли партнер їм не відповідає. В побуті багато речей стає явними, тому треба буде з деякими речима миритись, зокрема зі звичками.
3. Родина і друзі. Вони можуть допомагати, але можуть і заважати;
Вони можуть просити про допомогу або намагатись її давати. Важливо встановити певні кордони, а особливо межі психологічного впливу. Варто прислухатись, але рішення приймати парою, не дозволяючи нікому керувати вашим союзом.
4. Періоди криз (чітко окреслити в парі, що робити і як діяти, якщо виникнуть кризи);
В кожній парі протягом сімейного життя трапляються кризи, бувають 1, 3, 5, чи 10 років співжиття. Часто вони пов’язані з якимись подіями у парі (вагітність, народження дітей, повернення до звичного способу, розлука, трагічні ситуації, особистісний розвиток тощо). Тому дуже важливо домовитись з чоловіком/дружиною про алгоритм дій у таких ситуаціях.
5. Культурні відмінності;
В інтернаціональній парі це може бути дуже гострою проблемою, бо певні традиції, звички, бачення і може виникнути конфлікт на цих відмінностях. Це гастрономічні вподобання, різновид святкувань, форма одягу, зовнішній вигляд, дозвілля та розваги – це все те, що наповнює наш кожен спільний день. Тому важливо прийняти один одного.
6. Цінності;
Виховуючись у різних сім’ях кожна людина має свої цінності та орієнтири в житті. Ці цінності в багатьох аспектах мають збігатись, для того, аби шлюб був довговічним. Шлюб не має суперечити цим цінностям. Бо змінити їх буде дуже важко, а суперечити їм немає змісту.
7. Комунікація – боротьба за «виживання моїх звичок і цінностей»;
Часто комунікація = переконання у власній правоті. Важливо не намагатись донести і переконати у правильності своєї думки, а почути іншого. Це говорить про те, щоб навчитись домовитись не суперечивши як своїм цінностям і звичкам, так і свого обранця/обраниці.
8. Мова і щоденне спілкування; невербальне спілкування;
Звісно у шлюбі, де двоє людей спілкуються різними мовами можуть виникати якісь непорозуміння у значенні та наповненні, певному контексті цих слів. Проте, навіть в людей, які говорять однією мовою можуть бути ситуації, коли хтось один з пари не так сформулював свої думки, а хтось не так зрозумів. А інколи мова жестів нашого тіла може давати якісь знаки.
9. Гроші і фінансові аспекти;
В кожній країні питання фінансів у парі ділиться по різному: спільний бюджет, 50 на 50, повне забезпечення жінки чи ще інші варіанти. Але потрібно це чітко окреслити ще до шлюбу і розуміти, хто чим займається, і що в кожної людини в житті є різні періоди, коли вона може залишитись зовсім без доходу, на чиї плечі тоді лягатиме фінансове забезпечення.
10.Моя віра і релігія;
Для представників різних релігій шлюб можливий лише з благословення єпископа. Але звісно, те, як ця релігія і віра зокрема, буде практикуватись у житті залежить від кожного. Тому тут потрібна велика праця і молитва, для того, аби присутність Бога у парі не ставала причиною конфліктів, а навпаки зміцнювала союз та наповнювала його Благословіннями.
11.Виховання майбутніх дітей;
Стиль, формат і манера виховання дітей дуже часто суперечать в розуміннях чоловіка і жінки. Але в сім’ї це має бути узгоджено, особливо віросповідання, а також дотримання одних правил у вихованні своїх дітей.
12.Сепарація/розлучення;
Такий спосіб вирішення конфліктних ситуацій притаманні для представників деяких країн. Говоримо про відповідальність кожного, навіть після розлучення. Але дані методи не здатні вирішити внутрішні проблеми конкретної людини та будуть дублюватись у кожних наступних стосунках. Важливо зрозуміти цінність Таїнства шлюбу та обітниць, які ви давали.
13.Проблема модерних форм «співжиття»; життя на віру; одностатеві пари.
Мова йде про відкриті, так звані вільні стосунки, або зацікавленість до ще одного партнера в парі, іншого роду вияви чи різностатеві шлюби. Тому в кожного партнера має бути чітка позиція неприйнятності даного виду стосунків.
14.Контрацепція в шлюбі;
В іноземних країнах є підміни понять щодо стерилізації жінок. Але є прийнятні церквою природні методи планування сім’ї, що дозволяють зберегти чистоту статевого акту та уникнути небезпечної та не дієвої контрацепції в шлюбі.
Також в блоці запитання – відповіді вдалось обговорити складнощі в християнському подружжі, про економічну залежність, про віру в парі та не віруючих партнерів, і про проблему постійної комунікації крізь роки.
Нагадаємо, що це була остання лекція в рамках навчання, яке організувала онлайн-школа «Покликані до любові» від експертів з побудови взаємин, які вже понад 5 років допомагають формувати стосунки любові у парах та сім’ях. Посилання на соцмережі:
https://choko.link/poklykani_do_liubovi
Підготувала: Юлія Сиротюк
