Чи можна прати та митися в часі Йорданських свят? Що про незвичайну воду чуємо у Біблії? Що можна і не можна робити зі свяченою водою? Про це — у відео отця Андрія Максимовича на каналі АМВОН.
В усіх культурах вода є не лише елементом втамування спраги, а й засобом очищення — зовнішнього, коли миємося, і духовного. Іван Хреститель, який проповідував хрещення на покаяння, хрестить своїх учнів та самого Ісуса у водах Йорданських.
Біблія багато говорить про воду очищення нею чи хрещення у ній. Зі самих початків апостоли хрестилися у воді. Це бачимо у книзі Діяння. Та в Тайні Хрещення не обов’язково використовувати освячену воду, вона може бути і звичайною. За допомогою хрещення людина стає повноцінним членом Церкви та може користатись Святих Тайн.
Та чи є ще згадки про надзвичайну воду в Біблії, якщо не згадувати про Йоанове хрещення у річці Йордан? Так! Приклад купальня Ветезда, де люди очікували, коли ангел її зрушить, щоб зцілитися.
Також Ісус каже жінці самаріянці про живу воду, яка обіцяє — будуть пити і не матимуть спраги.
Також є згадка про воду, яка витікає з Ісуса разом із кров’ю під час розп’яття. Тому і досі, коли священники готують Дари до Літургії, в чашу вливають вино та воду.
Ще з водою пов’язане перше чудо Ісуса в Кані Галилейській. Саме з води він робить вино.
Під час Великого водосвяття чуємо старозавітних пророків, які говорять про живу воду, яка втамовує спрагу і не тільки фізичну, а й духовну. Так говорить Господь: зачерпніть води з радістю з джерела спасення. У новозавітних посланнях, які чуємо на водосвятті, апостол Павло нагадує про воду з каменю, яку Мойсей дав своєму народові і зазначив, що цим каменем є Христос.
Ще про очищення водою говорить апостол Павло в посланні до євреїв.
Для чого ми освячуємо воду щорічно під час Богоявлення, чи, як в народі називаємо, Йорданський свят?
Перш за все, на спомин події хрещення Ісуса в Йордані — це ми чуємо в молитвах: «На освячення днесь Йорданські води перетворюються на цілющі Господнім пришестям».
Коли Ісус входить в ці води, він освячує їх. Так само і в час свят просимо, щоб Господь освятив ті води, які ми будемо черпати і в часі освячення. У нашій традиції ієреї тричі благословляють воду перше свічками що є символом світла, яким є Христос — так його називає старець Симеон чи Йоан у своєму Євангелії. Ісус — світло, про яке Іван свідчить. Другий раз священник благословляє подихом тобто дмухає, що є символом Духа Святого, який сходить на Ісуса під час хрещення у виді голуба. А на третій раз благословляє рукою, що є символом благословення Отця, про яке говориться в самих молитвах. В іконографії Отця часто так і зображають, як руку благословення з неба.
Самі молитви відповідають, для чого освячують воду. Про що просимо Бога в цих молитвах? «Сотвори їх джерелом нетління, даром освячення, розрішенням гріхів, зціленням недуг, погубою для демонів, для супротивних сил, неприступною ангельської сили, сповненою, щоб усі, що черпають і причащаються, тобто споживають, мали її на освячення душ і тілес, на зцілення від терпінь на освячення домів і на всякий особливий пожиток.
Далі чуємо в молитвах і подай усім, що торкаються до неї, причащаються і помазуються нею — освячення здоров’я, очищення і благословення.
Воду ми беремо для своїх домівок не для того, щоб її колекціонувати, а для того, щоб нею користуватися впродовж року. Звісно, це не заміна ліків у хвороб, та в час недуги чи іншої потреби — це добрий духовний засіб для молитви та освячення.
Що не можна робити з освяченою водою?
Мав колись такий випадок, коли ще не був священником: після водосвяття люди запитали мене, чи то вже освячена вода і чи вже можна на ній ворожити. Мене приголомшило це питання. Звісно, ні! Освячена вода із ворожінням ніколи не матиме нічого спільного. Апостол Павло ворожбитів називає синами диявола.
З освяченою водою маємо поводитися з пошаною. Не виливати куди-інде, якщо вона зіпсувалась. Таке можливе, якщо її неправильно зберігати. Тоді її краще вилити в місце, де не ходять люди — під хрестом чи під деревом, можна полити нею квіти чи використати в інший спосіб, який відображатиме нашу повагу до освяченого.
Найпопулярніше питання, чи можна прати речі після Йорданських свят, а якщо ні, то скільки часу?
Колись воду освячували на річці, де люди ходили прати. Тому з поваги до освяченої води певний час не прали речі в тій річці. Сьогодні інший час, тому можна спокійно прати. Звісно, від прання краще утриматися в час самого свята, тобто будь-якого свята, бо маємо заповідь — день святий святкувати.
Звідси випливає відповідь про купання в ополонках, яке є не зовсім українською традицією, адже в нас з великою повагою ставилися до освяченої води. В ній не купалися і нічого не прали, тому моржування не очищає ніяких гріхів і не зовсім є нашою, а той християнською традицією.
Підготувала Наталія Павлишин
