Я присвятив серію аудієнцій по середах розпізнанню. Ви можете їх знайти.
Тут я хотів би висвітлити лише три аспекти розпізнання: воно є синодальним, персональним і спрямованим до істини.
Синодальне. У наш час великого розвитку індивідуалізму кожен йде своїм шляхом, кожен визначає, що має сенс у житті, кожен встановлює свої цінності, свої істини. З іншого боку, Церква заохочує братів і сестер у вірі поруч з нами, щоб подорожувати разом, а не поодинці , адже так наш внутрішній ріст значно збагатиться. У цьому сенсі розпізнання є синодальним.
Водночас воно є персональним. У нашому світі все стало масовим і стандартизованим. Натомість молодих людей потрібно супроводжувати особисто, як окремих осіб. Кожен із них унікальний, і кожен заслуговує на те, щоб його вислухали, зрозуміли та дали пораду відповідно до його чи її віку, а також людської та духовної зрілості. Розпізнання обов’язково має бути особистим.
Також розпізнання має бути орієнтованим на правду. У суспільстві, отруєному фейковими новинами, де особисті профілі часто адаптуються або фальсифікуються, де люди створюють альтернативні ідентичності, розпізнання представляє для молодих людей шлях до автентичності: спосіб вийти зі штучної ідентичності та відкриття своєї справжньої ідентичності. Розпізнання означає бути «справжнім»: перед собою, перед іншими та перед Богом.
Дозвольте мені на завершення наголосити на важливості продовжувати слухати молодих людей. Я говорю про правжнє слухання , а не “половинчасте” або просто “вдавання слухання”. Молодих людей не слід підштовхувати до просування ідей та заходів, які вже ухвалені іншими, або які насправді не відповідають їхнім потребам. Ні. Молодим людям слід надавати повноваження, залучати їх до діалогу, планування діяльності та прийняття рішень. Їм слід дати відчути, що вони є активною і повноцінною частиною життя Церкви, і, перш за все, вони покликані бути першими, хто несе Євангельську звістку своїм одноліткам.
Дорогі брати і сестри, я ще раз дякую вам за вашу відданість молоді та перебування з нею! Продовжуйте з відвагою, несучи всім добру новину про те, що Ісус живий і є Господом. Це послання радості, розради та надії, на яке чекає так багато людей у нашому світі. Благословляю всіх вас від серця і прошу, будь ласка, про молитву за мене.
Переклад о. Юрій Голотюк, дієцезіальний душпастир молоді Мукачівської дієцезії РКЦ в Україні
