Вітаємо усіх паломників у цьому Ювілейному Році. У цьому місяці хочемо розглянути тему «Одяг», пускаючись у паломництво який маємо взяти. Одяг, який ми одягаємо кожного дня в певній мірі нас ідентифікує, нас визначає. Ми виражаємо свій внутрішній світ через те, що ми одягаємо. Саме одяг для нас є також і комунікаційним моментом. З однієї сторони виражати, але з іншої сторони – ми також можемо закривати те, що не хочемо аби інші бачили.
Господь дає можливість нам обрати нашу одіж, як нам іти в паломництво. В допомогу нам приходить Слово Боже, яке голосить: «Не беріть ні золота, ні срібла, ні мідяків у ваші пояси. Ні торбу у дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ні палиці, — бо робітник вартий свого утримання» Мт 10:9-10.
Слово Боже дуже чітке і конкретне, що той, хто йде в паломництво має бути необтяжений. Йому не треба брати у валізу надто багато речей, те, що буде зупиняти його шлях. Одна із вказівок Господа Бога – це те, щоби залишити зайве, обмежитися і залишити те, що є найнеобхідніше. Бо в нашому житті насправді потребуємо дуже мало.
Йдеться про те, що варто почати довіряти провидінню Божому. Не надто довіряй тому, що є у твоєму гаманці. Ми розуміємо, що гаманець потрібен і наш квиток потрібно оплатити, коли ми їдемо в паломництво. Але так само важливо побачити те, що Господь хоче подарувати. Можливо через друзів, яких ти зустрінеш у паломництві, які тобі щось запропонують.
«Не брати двох одежин» – Господь говорить про простоту нашого одягу, що дозволяє нам зупинитися на тому, що є головне в нашому житті. Проста одіж дає можливість бути більш довірливим, більш доступним, адже через одяг ми підпускаємо до себе інших людей.
Залишаємо для тебе три запитання:
твій одяг тебе відкриває чи приховує?
чи вистачає тобі того, що ти маєш, чи потрібно щось надміру?
чи оцінюєш ти інших по їхній одежі?
