Кожного місяця ми дали собі обіцянку – крок за кроком, готуючись до паломництва, розважати різні теми, які стосуються нашого життя і того, як ми переживаємо і що хочемо відкрити у цьому Ювілейному Році. Цього місяця темою є Свобода.
Всі ми дуже любимо заклик «бути вільними». Бути людьми, які втішаються цим життям, адже смак життя має запах свободи. Що ж насправді є свобода? Перш за все, це – Божий Дар, бо Він покликав нас до життя і розділив з нами цінність – бути свобідними. Але свобода стає для нас одразу викликом, нашою відповідальністю.
Хто як не ми, українці, в часі війни особливо відчуваємо цінність свободи, за яку боремось і яку відстоюємо, яку вимолюємо у Бога. Але свобода може мати інколи неправильне розуміння, бо читаємо так, що свобідний – це той, хто робить, що хоче.
Правдива свобода, та, яка походить від Бога, завжди є відповідальністю. За що і за кого? За своє життя, ближніх і цей світ! Немає свободи, яка би не мала мірок або рамок. Бо моє життя є завжди у контексті з іншими людьми. Тому так важливо враховувати цей елемент нашою відповідальністю. Я роблю у цій свободі прекрасні речі, але ці речі не можуть шкодити і псувати життя іншим людям.
Це також прекрасний шлях відкрити те, що заховане у кожному з нас – наше покликання. Свобода допомагає це покликання сповнити, реалізувати. Багато хто з Вас у цьому паломництві буде запитувати себе, яке моє покликання? І відповісти на наше покликання ми можемо лише тоді, коли є свобідними.
Найкращий спосіб виразити нашу свободу є логіка любові, тому що любов, яка себе дарує безкорисливо іншим є виявом найбільшої свободи. Той, хто є свобідний може любити. І той, хто любить, насправді стає свобідним.
Тож три запитання для роздумів:
Коли та з ким я чуюсь свобідним чи свобідною?
Чи у моїй свободі я враховую відповідальність і яку відповідальність несуть мої вчинки?
Що може стримувати та не дозволяє мені бути свобідним?
Відповіді пишіть у коментарях
#ювілеймолоді#паломникинадії#ювілейнийрік
