Як це - бути світлом для світу?

«Ви світло для світу» (Матв.5:14)

Сьогодні, у 21 столітті, у час нанотехнологій, що означають ці Ісусові слова? Як саме християнин має бути світлом для світу?

Хоча ми і живемо у різних культурних реаліях, у нас різні рівні соціального добробуту, посади, статки - нас єднає віра в Христа. В Божих очах ми усі - рівні, Його діти, в кожного просто своє окреме завдання у цьому світі.

Однак ми розуміємо також, що суспільство, в якому живемо, далеко не завжди однорідне і, на жаль, багато людей живе за амбіціями, в погоні за владою, грішми, славою тощо.

Як бути світлом у своєму середовищі, якщо воно не зовсім поділяє християнські цінності?

Незважаючи на те, ким ми є, найбільш потрібною нашою рисою має бути вміння бачити в людині особистість.

Менеджер одного ресторану, який знаходився у сумнозвісних, зруйнованих 11 вересня хмарочосах, розповідає про те, що найбільше змушує його шкодувати: йому не вдалося побачити у своєму персоналі людей, він бачив касира, офіціанта, кухаря, але ніколи не сприймав їх як особистостей. Він ходив на похорони своїх колег, бачив їхніх рідних і друзів - і лише тоді усвідомив помилку. Коли тих людей уже не було на землі.

Бути людиною - це бачити довкола себе людей, а не просто когось, хто виконує певні завдання. Особливо, коли Бог довіряє якусь керівну посаду.

Бути світлом - це запитати: як у тебе справи, як почуваєшся, що тебе турбує, чи можу чимось допомогти?

Нам слід просити у Бога сил і розплющених очей, щоби побачити іншого, свого ближнього.

Ми можемо навіть запропонувати комусь помолитись за нас.

Чоловік, замовляючи у ресторані обід, запитав офіціанта: може я можу за щось у вашому житті помолитись? Здивований хлопець відповів, що не потребує молитов. Але через декілька хвилин підійшов і сказав, що його дівчина вагітна і він просто не знає куди подітись від думки, що невдовзі стане татом. І за це просить помолитись.

Бути світлом - означає бачити навколо себе людей і бути відкритим до них. Не керуватись своїми складеним заздалегідь стереотипними судженнями про інших, а любов'ю і співчуттям.

Автор: Тетяна Трачук