У пошуках предків: куди звертатися і чи взагалі це потрібно християнину?

Ви коли-небудь задумувалися скільки знаєте про свою родину? Ким була ваші пра-пра, де спочатку жили, яка історія вашого прізвища… Таких питань безліч.  Неодноразово у школі чи університеті отримуємо завдання, пов’язані із дослідженням свого роду. Проте зізнаймось, що в більшості виконували абияк, тільки б відчепилися. Та насправді тема пошуків  родинного коріння може бути доволі цікавою. Отак знаходиш свого тезко, та й починаєш фантазувати, а як же жилось їй або йому…. Однак, чи не вважає Біблія дослідження родоводу гріхом? Адже у Посланні до Тита 3:9 йдеться: «А нерозумні дослідження, родоводи, суперечки і сварки про Закон оминай, бо вони некорисні й марні»…, а в Першому Посланні до Тимофія(1:4) Апостол Павло взагалі каже «не зважати на байки та безкінечні родоводи, які викликають більше суперечок, ніж Божого утвердження у вірі»… Що  ж спробуймо спочатку з’ясувати це. Біблія справді засуджує використання генеалогії, щоб "довести" свою праведність чи приналежність до певного привілейованого стану суспільства. Себто коли людина прагне виглядати вищою над іншими тільки за рахунок свого походження. Або ж коли бажання дослідити свій родовід стає на стільки фанатичним, що заважає нам творити добро тут і зараз. Тим не менш, Біблія не засуджує генеалогію цілком і повністю. Адже якщо ставитись до дослідження родоводу без фанатизму, то ця справа може стати справді корисною справою. Для прикладу, за допомогою дослідження власного родоводу можна з’ясувати історію рідного краю, а історія маленьких містечок і складає історію нашої країни. Вивчаючи архівні матеріали, а також спілкуючись із старшими представниками роду ми краще розуміємо уроки історії, осмислюємо події та їх вплив на долю людей. Інший позитивний аспект – зближення родини. Так чи інакше, Вам доведеться розпитувати далеких родичів чи відомо їм щось про таких осіб у роді чи такі події. Отож, дослідження родоводу може мати і позитив, хоча одразу попереджаємо, що справа цяне з простих. Але якщо Ви все ж наважилися,  то радимо Вам, де ж можна отримати інформацію про свій рід.

1. Спілкування з родичами

Яким очевидним  би це не було, але починати варто саме так. Якщо живі ваші бабусі чи дідусі – вітаю, маєте дуже цінне джерело інформації! Вони зазвичай пам’ятають інформацію про своїх батьків та бабусь.  А інколи навіть про своїх пра-пра від своїх батьків.  Що правда, ці відомості здебільшого не мають якогось письмового підтвердження – такі собі родинні легенди, в які можемо просто повірити або ні. Часом, якщо в одному домі жили протягом довгого часу, то можна знайти будинкові книги, що значно полегшить пошук.  А ще великим плюсом спілкування з поважними родичами є те, що можете вивідати за горнятком кави якісь сімейні таємниці чи секрети, про які не дуже охоче розповідають за буденними справами.

2. Місцеві РАЦСИ

Якщо рівень ваших пізнань закінчується на бабусі та дідусеві, конкретних дат і прізвищ з’ясувати не вдається, то,  перш за все, варто звернутися саме туди. Інформація там зберігається за останні 75 років. Формуєте запит, і чекаєте відповіді. Більшість даних вже знаходяться на комп’ютерах, тому зможете отримати роздруківку із іменами та датами смерті і народження ваших давніших родичів. Щоправда, така послуга не безкоштовна.

3. Історичні архіви

Коли ваше родинне дерево почне вимальовуватись, варто звертатися до старовинних  книг, які зможете знайти в історичних архівах. Зазвичай, це так звані «метрики». Книги народжень, смертей та шлюбів, які вели при парафіях. На жаль, більшість з них збережені не в найкращому стані, але інформації тут знайти можна направду багацько. Більша частина записів зроблені латинською мовою, тому до роботи в архіві варто підготуватися. Звичайно, не йдеться про володіння якимись красномовними висловами, але вивчити, як буде «батько-мати-сестра-брат», найменування базових діагнозів та місяців року обов’язково.

4. Інтернет-ресурси

З розвитком веб-сфери пошук предків став дещо легший. В Україні намагалися сформувати різноманітні онлайн-бази, проте, на жаль, більшість була не зовсім успішною.  Одним із найкращих ресурсів вважається сайт www.pra.in.ua . Зараз ця база налічує понад 2 мільйони осіб, що жили протягом 1650-1920 років. http://uk.rodovid.org/wk/ - ще один сайт, на якому можна знайти багато корисної інформації, яка стане в нагоді під час пошуків. Щоправда, є певні особливості пошуку в кожному регіоні. Оскільки Україна входила до складу різноманітних держав, то, якщо вже братись за це серйозно, шукати варто і в іноземних архівах. Велика перевага в тому, що більшість з них має онлайн-бібліотеки із сканами книг та документів. Чого, на жаль, бракує українським архівам.

5. Платні ресурси

Дослідження родоводу хоч і не є ще тенденцією серед українців, та з кожним роком стає  все популярнішим. Тому з’являється все більше приватних компаній, які зможуть допомогти Вам у таких нелегких пошуках.  Дослідити можуть навіть до 11 покоління. Але, одразу варто відмітити,  що такі послуги доволі дорогі: від 40 до 120 тисяч гривень. Дослідження родоводу – справа цікава та захоплююча, однак не варто ставитись до неї надто фанатично та жити минулим замість сьогодення. Бо ж такий пошук предків Біблія не схвалює…   Підготувала Марія Оринчак