Ювілейний рік. Обійми
Ось доходимо до фіналу у цьому Ювілейному Році, входячи у великий зал примирення з Богом. Тому останньою є тема обіймів, як жест великої любові і очікування. Господь Бог зустрічає нас щоби обійняти, прийняти і дати відчуття безпеки. Коли я є в обіймах іншого, я відчуваю, що існую, що моє життя має сенс. Без обіймів наше життя починає мати великий дефіцит любові.
Господь Бог завжди, відновлюючи свій союз з народом, супроводжував жестом обіймів, які приймають. Найбільшим образом, що маємо у євангельських розповідях, є притча про милосердні обійми батька або, як знаємо, про блудного сина. Обійми, що завжди тримають у вільності своїх дітей, що регулюють свободу. Ця притча є близькою з нашими юнацькими поривами бути вільними, дати заряд у власному житті від того, що хочемо обрати.
Молодший син хоче стати керманичем свого життя і своїх рішень. І як ми бачимо, батько дуже вільно відпускає сина, який починає потопати під тиском своїх пристрастей. Син не може сам себе наситити, і світ, в якому він опинився, зводить його в керунок голоду і смерті. Батько не робить лекції моралі для свого сина. Він його повертає його своїми обіймами, які приймають, прощають і відновлюють гідність сина, яку він втратив.
Запитання до тебе сьогодні:
Які обійми стали ключовими у моєму житті, були вирішальними до рішень і змін?
У чиїх обіймах я відчуваю себе впевнено і дають мені запоруку безпеки?
Чи мої обійми для інших є потіхою, розрадою, що можу дарувати від себе?
Підсумовуючи пройдений шлях відчуймо, що метою цієї всієї подорожі мають бути великі обійми Бога, моєї Церкви, в якій я продовжую жити, вірити, вчитися, слухати, а найбільше – освячуватися. Нехай завершення цього Ювілейного Року дасть нам силу відновити нашу подорож в житті, крокувати з Богом, який є батьком і який вчить мене йти впевнено, правильно, туди, куди Він мене кличе.
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
проєкту
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
