Ось царі краю, що їх розбили сини Ізраїля й зайняли їх землю по тім боці Йордану на схід сонця, від Арнон-ріки аж до Хермон-гори, з усією східньою частю Арави.
Сихон, цар аморійський, який сидів у Хешбоні й панував від Ароеру, що на краю Арнон-потоку, від середини долини, над половиною Гілеаду аж до Яббок-річки, границі аммоніїв,
і над Аравою до Кіннерот-моря на схід, аж до Арава-моря, Солоного моря, на схід, у напрямку до Бет-Єшімоту, а на південь нижче спусків Пізги.
І землю Ога, царя башанського, останнього з рефаїв, що сидів у Аштароті та в Едреї
і панував над Хермон-горою, над Салхою й над усім Башаном до гешурійської і маахійської границі, і над половиною Гілеаду, до границі Сихона, царя хешбонського.
Мойсей, слуга Господній, та сини Ізраїля їх розгромили, і Мойсей, слуга Божий, дав їхню землю на власність рувимлянам та гадіям, та півколінові Манассії.
А ось царі краю, яких звоював Ісус та сини Ізраїля по тім боці Йордану, на захід, від Ваал-Гаду, що в Ливан-долині аж до Лисої гори, що здіймається до Сеїру. і землю яку дав Ісус колінам Ізраїля в посілість, згідно з їхніми поділами,
на горах, на поділлі, в Араві, на схилах гір, у пустині й у Негеві; (землю) хеттитів, аморіїв, ханаанян, перізіїв, хіввіїв та євусіїв:
цар єрихонський, один; цар аїський, що біля Бетела, один;
цар єрусалимський, один; цар хевронський, один;
цар ярмутський, один; цар лахішський, один;
цар еглонський, один; цар гезерський, один;
цар девірський, один; цар гедерський, один;
цар хормський, один; цар арадський, один;
цар лівнський, один; цар адулламський, один;
цар македський, один; цар бетельський, один;
цар таппуахський, один; цар хеферський, один;
цар афекський, один; цар шаронський, один;
цар мадонський, один; цар хацорський, один;
цар шімрон-меронський, один; цар акшафський, один;
цар таанахський, один; цар мегідський, один;
цар кадешський, один; цар йокнеамський, коло Кармелю, один;
цар дорський, на Дор-побережжі, один; цар народів Галилеї, один;
цар тірцський, один; усіх царів – тридцять один.
13. Землі на захід від Йордану 1-14; на схід від Йордану: Рувимове, Гадове та півколіно Манассії 15-33
Як же Ісус постарівся та похилився віком, промовив до нього Господь: “Ти вже постарівся й ветхий деньми став, а землі до завоювання лишилося ще багато.
Ось який край ще зостанеться: всі філістимлянські області й увесь Гешур-край,
від Шіхора, на єгипетськім кордоні, до екронської межі на півночі, що вважається ханаанським – п’ять князів філістимлянських: газський, ашдодський, аскалонський, гатський та екронський, і аввії на півдні;
ввесь край ханаанський, від Меари, що належить сидоніям, аж до Афека, до аморійської границі;
також край гівліїв і ввесь Ливан, на схід сонця, від Ваал-Гаду під Хермоном-горою, аж до Хамат-входу.
Усіх, що живуть у горах, від Ливану до Місрефот-Маїму, усіх сидоніїв я прожену геть з-перед синів Ізраїля. Лиш поділи за жеребом цей край Ізраїлеві в спадщину, як я тобі заповідав.
Отож поділи цю землю в спадкоємство дев’ятьом колінам і півколінові Манассії.”
Одна бо половина коліна Манассії, а з нею рувимляни та гадії одержали свою спадщину, що дав їм Мойсей на тім боці Йордану, на схід сонця; так як дав їм Мойсей, слуга Господній:
від Ароеру, що на краю Арнон-потоку, і міста, що серед долини та все Медва-поділля аж до Дівону;
і всі міста Сихона, царя аморійського, що царював у Хешбоні, до границі аммоніїв;
Гілеад, Гешур-край, та Мааха-край, і всю Хермон-гору, та й увесь Башан до Салхи;
усе царство Ога в Баша-ні, що царював у Аштароті та Едреї. Він був лишився останнім із рефаїв. Та Мойсей побив їх і повиганяв їх.
Але сини Ізраїля не прогнали гешуріїв, ані маахіїв, тому й сидять вони між Ізраїлем по цей день.
Лише Леві-колінові не дав він ніякої спадщини: сам Господь, Бог Ізраїля, – це його спадщина, як він йому обітував був.
Дав отже Мойсей коліну Рувима уділ по їхніх сім’ях.
Земля ж їхня була від Ароера, що на краю Арнон-долини і міста серед долини, і всю високорівню коло Медви,
Хешбон і всі його міста, що на високорівні: Дівон, Бамот-Ваал і Бет-Ваал-Меон,
Ягцу, Кедемот і Мефаат,
Кіріятаїм, Сівму і Церет-Шахар на горі долини,
і Бет-Пеор і Пізга-узгір’я і Бет-Єшімот,
і всі міста високорівні, усе царство Сихона, царя аморійського, що царював у Хешбоні, що його вбив Мойсей разом з мідіянськими князями: Евієм, Рекемом, Цуром, Хуром і Ревою, Сихоновими вождями, які жили в цій землі.
А Валаама, віщуна, сина Беора, вбили сини Ізраїля мечем разом з іншими, що їх були повбивали.
Границею синів Рувима був Йордан. Таке було спадкоємство синів Рувима, за їхніми родами, за містами та їхніми селами.
Мойсей наділив і коліно Гада, синів Гада, за їхніми сім’ями.
Земля їхня була: Язер і всі міста гілеадські, та половина землі аммоніїв до Ароера, що перед Раббою,
та від Хешбону, до Рамат-Міцпи й Бетоніму, і від Маханаїму до границь Девіру.
В долині ж: Бет-Харам, Бет-Німра, Суккот і Цафон, останок царства Сихона, царя хешбонського, і Йордан як границя аж до краю Кіннерет-моря на тім боці Йордану, на сході.
Це спадщина синів Гада, за їхніми родами, за містами та за селами.
Дав Мойсей і півколінові Манассії за їхніми сім’ями; і то було для півколіна синів Манассії за їхніми сім’ями.
Земля їхня була: від Махнаїму, увесь Башан, усе царство Ога, царя башанського й усі села Яіра в Башані, шістдесят міст.
А половина Гілеаду, Аштароту і Едреї, міста царства Ога в Башані, дісталися синам Махіра, сина Манассії, тобто половині синів Махіра, за їхніми сім’ями.
Це були наділи, що їх роздав Мойсей у спадщину в степах моавських, по тім боці Йордану, біля Єрихону, на схід сонця.
Колінові ж Леві не дав Мойсей ніякого спадкоємства: Господь, Бог Ізраїля, – то його спадщина, як він був обіцяв їм.
Ісуса Навина 13, 1: “Промовив до нього Господь: “Ти вже постарівся й ветхий деньми став, а землі до завоювання лишилося ще багато.”