15. Перенесення кивота завіту 1-15; співаки й сторожі дверей 16-24; урочиста процесія 25-29
- І набудував собі домів у Давид-городі, потім приладив місце для Божого кивота і нап’яв для нього намет.
- Давид сказав: “Ніхто не повинен носити Божий кивот, окрім левітів, бо їх вибрав Господь на те, щоб носити Господній кивот і служити йому довіку.”
- Давид згромадив усіх ізраїльтян в Єрусалим, щоб внести Господній кивот на місце, яке приладив для нього.
- Синів Арона зібрав Давид та левітів;
- із синів Кегата – Урієла начальника та його братів – 120;
- із синів Мерарі -Асаю начальника та його братів -220;
- із синів Гершома – Йоіла начальника та його братів – 130;
- із синів Еліцафана – Шемаю начальника та його братів – 200;
- з синів Хеврона – Елієла начальника та його братів – 80;
- із синів Узієла -Амінадава начальника та його синів – 112.
- Давид покликав також священиків Цадока та Евіятара й левітів Урієла, Асаю, Йоіла, Шемаю, Елієла та Амінадава
- й сказав їм: “Ви голови в батьківських родинах левітів; очистьтеся з вашими братами й перенесіть кивот Господа, Бога Ізраїля, на місце, яке я приладив для нього,
- бо власне тому, що вас першим разом не було, Господь, Бог наш, покарав нас за те, що ми його не шанували як слід.”
- Тоді священики й левіти очистилися, щоб перенести кивот Господа, Бога Ізраїля,
- і сини левітів несли Божий кивот на плечах на носилах, як повелів Мойсей, за словом Господнім.
- Давид звелів левітським начальникам настановити своїх братів співаками з музичними приладами, з гарфами, цитрами та цимбалами, щоб розливався їх звук і високо злітав їх голос на знак радощів.
- Тоді левіти настановили: Гемана, сина Йоіла, а з його братів – Асафа, сина Берехії; з синів Мерарі, братів їхніх – Етана, сина Кушаї.
- А з ними братів їхніх другорядних: Захарію, Іззієла, Шемірамота, Єхієла, Інні, Еліява, Бенаю, Масею, Маттатію, Еліфлея та Мікнею, Оведедома та Єїела – воротарів.
- Співці Геман, Асаф та Етан мали мідні цимбали, щоб на них гучно грати.
- Захарія, Іззієл, Шемірамот, Єхієл, Інні, Еліяв, Масея, Беная грали на гарфах, що з високими щаблями звуку;
- Маттатія, Еліфлей, Мікнея, Оведедом, Єїел та Азазія – восьмим щаблем, щоб керувати.
- Хананія, головний над левітами, що переносили кивот, наглядав за його перенесенням, бо був у тому вправний.
- Берехія та Елкана були одвірними при кивоті.
- Шеванія, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарія, Беная, Еліезер, священики – сурмили перед Божим кивотом. Оведедом та Єхія були одвірними при кивоті.
- Отак Давид і ізраїльські старші та тисячники пішли переносити кивот Господнього союзу з дому Оведедома, радіючи,
- І як Бог допоміг левітам, що переносили кивот Господнього завіту, принесли вони в жертву 7 бичків і 7 баранів.
- Давид був одягнений у вісоновий плащ, так само й усі левіти, що несли кивот, і співаки й Хананія, голова над тими, що переносили. На Давиді ж був ще льняний ефод.
- Увесь Ізраїль переносив кивот Господнього союзу під веселі вигуки при звуках рогу, сурм та цимбалів, граючи гучно на гарфах та на цитрах.
- Коли кивот Господнього завіту входив в Давидгород, Міхаль, Саулова дочка, дивилась у вікно і, побачивши, як цар Давид скаче та танцює, зневажила його в своєму серці.
16. Перенесення кивота завіту 1-3; служіння співаків 4-6; гимн подяки 7-36; левіти в Єрусалимі та Гівеоні 37-43
- Отож принесли Божий кивот поставили його посеред намету, що розіп’яв для нього Давид, і принесли жертви всепалення й мирні жертви перед Богом.
- А як скінчив Давид приносити жертви всепалення й мирні жертви, тоді поблагословив народ іменем Господа.
- І роздав кожному з ізраїльтян – і чоловікам, і жінкам – по буханцеві хліба, по кусневі м’яса й по пундику з родзинок.
- На службу перед Господнім кивотом поставив Давид кількох левітів, щоб нагадували чини Господа, Бога Ізраїля, дякували й восхваляли.
- Асафа – головою, другим по ньому Захарію, Єїела, Шемірамота, Єхієла, Маттатію, Еліява, Бенаю, Овеедедома та Єіела з гарфами та цитрами, приладами на гудьбу, й Асафа, щоб грав гучно на цимбалах;
- а Бенаю та Ахазієла, священиків, щоб постійно сурмили перед кивотом Божого союзу.
- Того дня Давид уперше дав наказ Асафові та його братам прославляти Господа:
- “Славіте Господа, взивайте його ім’я, оповідайте про діла його народам!
- Співайте йому, псалми йому співайте, про всі чуда його оповідайте!
- Хвалітесь його святим ім’ям; нехай радіє серце тих, що Господа шукають!
- Питайте про Господа та його силу, шукайте завжди його обличчя.
- Згадуйте про чуда, які він сподіяв, про його дива й присуди з уст його.
- Діти Ізраїля, слуги його, сини Якова, вибрані його!
- Він Господь, Бог наш; присуди його по всьому світі.
- Він пам’ятає вічно про завіт свій, про слово, що заповідав на тисячу родів,
- про те, що заключив з Авраамом і в чому Ісаакові поклявся,
- що поставив Яковові за тривку установу, Ізраїлеві – як завіт вічний,
- кажучи: Тобі дам Ханаан-землю, як вашу частку спадщини,
- хоч вас багато не було, – мало було, і були ви у ній чужинцями.
- Вони ходили від народу до народу з одного царства до іншого люду,
- та він нікому не дозволив коїти кривду їм, карав за них царів.
- Не доторкайтесь до моїх помазаників і пророкам моїм не заподіюйте лиха.
- Співай же Господеві, уся земле, щоденно сповіщайте, як він спасає.
- Оповіщайте між поганами про його славу, між усіма народами про його чуда.
- Бо Господь великий і велехвальний, страшний над усіма богами.
- Бо всі боги поганські – ніщота, а Господь сотворив небеса.
- Велич і блиск перед обличчям у нього, сила і сяйво в житлі його.
- Воздайте Господеві, сім’ї народів, воздайте Господеві славу й ясу!
- Воздайте Господеві, імені його славу; візьміть офіри, ідіть до нього; поклонітеся Господеві у святих шатах.
- Дрижи перед ним, уся земле! Він заснував усесвіт, який не зрушиться.
- Радійте, небеса, веселися, земле! Нехай скажуть між народами: Господь царює!
- Нехай заграє море й все, що у ньому; нехай радіє поле й усе, що на ньому.
- Тоді дерева в лісі, звеселені, загукають перед Господом, він бо йде судити землю.
- Славіте Господа, бо він добрий, бо вічна милость його.
- І скажіте: Спаси нас, Боже нашого спасіння! Збери нас, урятуй нас із-між народів, щоб ми дякували твоєму святому імені і хвалилися славою твоєю.
- Благословен Господь, Бог Ізраїля, відвіку й довіку!” І ввесь народ сказав: “Амінь! Хвала Господеві!”
- Давид залишив там, перед кивотом Господнього союзу, Асафа та його братів, щоб вони служили перед кивотом завжди, згідно з завданням кожного дня;
- Оведедома та його братів – 68 чоловік, – між ними Оведедома, сина Єдутуна, та Хосу – воротарями;
- Цадока, священика, та його братів священиків перед житлом Господнім на узвишші, що було в Пвеоні,
- щоб приносили всепалення Господеві на жертовнику всепалення завжди, вранці й увечорі, та щоб виконувати все, що записане в законі Господа, який він наклав на Ізраїля;
- а з ними Гемана та Єдутуна й інших вибраних, що були призначені поіменно, щоб славити Господа, “бо його милость вічна”.
- Вони мали сурми й цимбали, щоб грати на них гучно, а й прилади до співів для Бога. Сини Єдутуна були при дверях.
- І весь народ пішов, кожен до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.
Хроніка 16, 10: “Хвалітесь його святим ім’ям; нехай радіє серце тих, що Господа шукають!”