Це всього лише кілька прикладів того, що людина оснащена механізмами для захисту любові та сексуальності від зловживань з боку… самої себе. Якщо ми хочемо заохотити молодих людей жити в цнотливості, то потрібно насамперед зробити іспит совісті зі свого власного ставлення до сексуальності.
Виявляється, не так легко достукатися з посланням про чистоту до підлітка, переконаного, що: «Не варто чекати, це нічого не змінить», «У нинішній час…», «Тому що ми любимо один одного…», «Чому так багато шуму? Це моя особиста справа!», «Я віруючий, але з приводу чистоти маю свою думку» тощо.
У батьків, у стресі, виникають різні ідеї вирішення цієї проблеми. Часто, попри об’єктивну правоту, безуспішні. На жаль, у питанні сексу (і не тільки) справджується приказка: «З підлітком можна мати або рацію, або стосунки». Виявляється, що аргументи, навіть слушні, але неправильно подані, — спрацьовують, як куля в стіну. Чому? Ось кілька прикладів неефективного втручання.
«Але ж ми любимо одне одного…»
Традиціоналісти: «Ви мусите з цим почекати, бо всі так роблять». Вони забувають, що кожне нове покоління намагається побудувати власний світ, тому підліток найбільшим ворогом вважає традиції, з якими бореться усіма можливими способами. Посилання на традицію приречене на провал попри об’єктивну правоту. Отже, ми залишаємося зі своєю рацією, але не маємо стосунків.
Моралізатори: «Є десять заповідей, шоста й надалі залишається в силі». Тут немає дискусії. Забувають про те, що молода людина часто перебуває в фазі кризи віри. Дитяча релігійність уже не працює, а власні, живі стосунки з Богом ще не розвинені. Посилання на заповіді може тільки поглибити кризу й бунт, а часто також почуття вини, якщо молода людина має проблеми з порнографією і не знає, як боротися з цим. Знову ж таки, маємо рацію, але не маємо стосунків.
Сором’язливі: «Про це не говорять, це табу. А дітей лелека приносить». Вони хотіли б уникнути цієї теми в надії: «очі не бачать, серце не плаче». Але забувають, що сексуальність — одна з головних тем у групі однолітків, отже, в цьому випадку відмовляються від порозуміння з дитиною з дуже важливого питання.
Вікторіанці: «Секс — це болісне, соромне, нечисте заняття, яке служить лише обов’язку продовження роду». Вони намагаються представити негативне бачення сексу в надії, що дитина, присоромлена й достатньо знеохочена,сама вже не захоче діяти. Вони забувають, що засоби масової інформації наповнені зовсім іншим змістом і показують секс як найголовнішу річ. Батьківський голос перестає викликати довіру, бо діти думають, що батьки просто неосвічені.
Псевдосучасні: намагаються попередити проблему і підкидають у наплічник презервативи. Вони нав’язують дітям сексуальність, відірвану від любові та відповідальності, через що наражають підлітків на негативні наслідки у вигляді хоча б емоційних травм, нездійснених очікувань і багато інших.
Свідки: «Ми зберегли чистоту до шлюбу, так що й ти можеш». Вони пишаються тим, що виграли власну боротьбу за чистоту, і їм здається, що вони мають право очікувати того ж від своєї дитини. Свідчення — це велика сила, але тільки тоді, коли вони не нав’язуються іншій людині примусово, ставлячи при цьому себе на п’єдестал, бо тоді ефект буде зворотній.
Інтелектуали: залишають порадники для підлітків, ніби випадково, у різних місцях. Вони очікують, що діти дізнаються про все з книжок, бо самі почуваються некомпетентними або просто бояться і соромляться дивитися своїй дитині‑підлітку в очі й говорити відкрито.
Невротичні: так бояться сексуальної ініціації своєї дитини що, кожну розмову використовують як нагоду застерегти від жахливих наслідків дошлюбного сексу. Постійно питають, чи насправді дитина зберігає чистоту, і не вірять у запевнення, що так.
Такий підліток настільки змучений батьківськими повчаннями, що нарешті наважується на секс, аби раз і назавжди закрити рота батькам.
Це лише деякі з неефективних ідей для захисту дітей від раннього початку статевого життя.
Крім того, працює старий добрий принцип, що корова, яка багато реве, дає мало молока. Сьогодні серед молоді модно хвалитися сексуальними подвигами, але в більшості випадків вони залишаються деклараціями і прихованими бажаннями. Як допомогти молодим людям, як ефективно спілкуватися з ними, щоби вони не відкидали наших аргументів?
Чому варто почекати
Ранній початок статевого життя насправді має шерег негативних наслідків — біологічного, психологічного, соціального і духовного характеру. Замість того, щоб зосереджуватися на них і лякати дитину вагітністю, пеклом і ярликом розпусника, краще показати цінність сексу як ексклюзивної, фантастичної зустрічі двох люблячих людей.
Це буває важко, бо раптом з’ясовується, що ми самі ставимося до сексу далеко не як до великого Божого дару. Якщо батьки вважають секс чимось брудним, необхідним, примусовим, важким, нечистим — то не зможуть ефективно заохочувати дитину до стриманості.
Секс у задумі Творця має дві функції: продуктивну і створення зв’язку, і на практиці остання виявляється складнішою, ніж перша. Секс зміцнює стосунки, любов, близькість між двома людьми. Це печатка винятковості, ексклюзивності відносин, а також те, що відрізняє подружню любов від дружньої. Для віруючих людей повний статевий акт зарезервований для шлюбних відносин.
Багато молодих людей вважають це непотрібними, застарілими правилами. Чи насправді це так? Статевий акт охоплює всю людину, фізично, психічно і духовно. Ось кілька аргументів ставитися до сексу як до ексклюзивного подарунка.
1. Імпрінтинг, або Правило першого поєднання
Перший статевий акт дуже сильно закарбовується в нашій сексуальній та емоційній пам’яті. В усіх наступних контактах людина підсвідомо намагається відтворити досвід першого.
Багато людей під час шлюбної ночі з коханим чоловіком або дружиною не можуть позбутися звичок поведінки з попередніми партнерами. Тіло вчиться певного типу задоволень (або травм!) і реагує відповідно до цього зразка. Зміна іноді буває дуже важкою, а іноді й просто неможливою.
2. Емоційна пам’ять
Стосується всіх почуттів, переживань, емоцій, пов’язаних із сексуальністю. Це дуже потужний досвід, який моделює наше переживання емоційного аспекту сексуальності. Наша пам’ять у цій царині все вважає важливим — навіть якщо ми маємо іншу думку з цього приводу
3. Закон важкого повернення
Тіло вчиться задоволення. Хотіло би щораз більше і потім важко повернутися до невинних поцілунків, якщо вже спробували більш витончених пестощів. Тому наречені мають такі труднощі в боротьбі за чистоту. Тіло швидко вчиться нових відчуттів і хоче більше. Такий закон природи і його треба прийняти як те, що сонце світить опівдні.
4. Різниця в очікуваннях чоловіків і жінок
Їхні сексуальні потреби різняться. Молоді чоловіки хочуть сексу заради сексу, задля приємності, почуття власної сексуальної спроможності, само прийняття себе як коханця, захоплення з боку дівчат. Молоді жінки в світі сексу більше очікують стосунків, близькості, любові, ніжності, а сексуальне задоволення для них щось вторинне. Ця різниця в очікуваннях призводить до багатьох непорозумінь навіть у найближчих стосунках.
5. Втеча від близькості
Відбувається навіть у розвинених стосунках. Це звучить парадоксально, але якщо відносини зміцнюються, народжується більша близькість, емоційна інтимність, — деякі люди почуваються ніяково і хочуть втекти. Один із найпоширеніших механізмів втечі — секс.
Стосунки перестають поглиблюватися та розвиватися гармонійно — попри початок сексуального співжиття, — чого пара не може повністю зрозуміти. Секс у цьому випадку захищає від надмірної близькості, а не творить зв’язок
* * *
Це всього лише кілька прикладів того, що людина оснащена механізмами для захисту любові та сексуальності від зловживань з боку… самої себе. Якщо ми хочемо заохотити молодих людей жити в цнотливості, то потрібно насамперед зробити іспит совісті зі свого власного ставлення до сексуальності.
Чи вона для мене дар і запрошення, чи тягар, який отруює життя? Відповідь не така вже й проста. Нехай зростання наших дітей принесе плоди зцілення нашої сексуальності.
Джерело: credo
Фото: miyacoach
