Папа Лев XIV: через щоденне навернення бути Церквою, що освітлює пітьму світу

Папа Лев XIV: через щоденне навернення бути Церквою, що освітлює пітьму світу

У п’ятницю, 9 травня 2025 р., Папа Лев XIV очолив у Сикстинській каплиці Апостольського палацу в Ватикані Святу Месу з нагоди завершення Конклаву. Під час Євхаристійного богослужіння він виголосив наступну проповідь.

Читати далі

Бог може любити мене не за роль, не за старання… а просто за те, ким я є?

Бог може любити мене не за роль, не за старання… а просто за те, ким я є?

— Знаєш, я втомився. Все життя намагаюсь бути правильним. Не шуміти. Не плакати. Не злитися. Посміхатись, коли болить. І що? Я взагалі не знаю, хто я…— Бо тебе вчили бути зручним, а не справжнім. З дитинства ти засвоїв, що любов — це нагорода за тишу, слухняність, відповідність. Але це не любов. Це контракт.— А що, я мав би кричати? Злитися? Казати, що мені погано? Людям і так важко, вони не винні…— Це старий страх. Що…

Читати далі

Молитва за зниклих безвісти українських воїнів і мирних мешканців

Молитва за зниклих безвісти українських воїнів і мирних мешканців

Милосердний Господи, звертаємося до Тебе з болем і надією у серці за всіх, хто зник безвісти на українській землі. Як колись давно Ти був з Йосифом, сином Якова, коли його доля була невідома родині, і згодом повернув його до батька, так благаємо Тебе: будь з кожним, чия доля сьогодні невідома, хто розлучений зі своїми рідними через війну. Господи, зміцни серця батьків, дружин, чоловіків і дітей, які щодня живуть у невідомості. Почуй слова матері загиблого воїна,…

Читати далі

ВОСКРЕС — Якщо Христос справді воскрес… чому в Нього залишилися рани? — Бо воскресіння не стирає біль, воно його не заперечує. Христос повертається не “оновленим” у людському сенсі, після капітального ремонту. Ні! Він повертається зі слідами мук, зі шрамами. — Але чому? Він же міг воскреснути і бути досконалим. Без нагадування про Голгофу. — Бо любов не соромиться ран. Бо справжня перемога — не у втечі від болю, а в тому, щоб біль нести й…

Читати далі

ВЕЛИКА СУБОТА

ВЕЛИКА СУБОТА

Дивно, але ще заки я почав вивчати богословіє і дізнався про тишу Великої Суботи з книжок, я її часто переживав у день передвістя Пасхи. Ця тиша проростала у моїй дитячій свідомості у мовчазній сільській церкві перед плащаницею і ніби пробивалася через нетрі богословського незнання… Тиша потрібна кожному. Щоби умиротворюватися, щоби навчитися молитися, щоби просто бути здоровим Тишу цінують ті, які її засмакували. Бо у цьому смаку її неповторна цінність Тиші бояться ті, що бажають собою…

Читати далі

СУБОТА МОВЧАННЯ. СУБОТА ТИШІ. ГРОБОВОЇ ТИШІ. СУБОТА ВЕЛИКА

СУБОТА МОВЧАННЯ. СУБОТА ТИШІ. ГРОБОВОЇ ТИШІ. СУБОТА ВЕЛИКА

— Ти кажеш: “Велика Субота”. А для мене — це просто ще один день, коли Бог мовчить. І мовчить так довго, що хочеться кричати Йому в обличчя: де ж Ти був? — … — Де Ти був, коли помирали ті, кого я любив? Де Ти був, коли я молився і залишався сам? Коли тиша в моєму серці ставала важча за будь-який крик? — Розумію. Але я не хочу дати тобі легку відповідь. Я навіть не…

Читати далі

Що відбувається, коли ми приходимо до Плащаниці

Що відбувається, коли ми приходимо до Плащаниці

Відбувається зустріч з Любов’ю — без умов і без меж. Бо ми припадаємо не просто до полотна. Ми припадаємо до Того, Хто добровільно прийняв смерть… щоб ми жили.

Читати далі

ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР

ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР

У день спомину Тайної Вечері важливо причаститися. Стати учасником Дару Життя, а не споглядачем. Випікаючи паску і готуючись до паски головне не забути про Пасху-Христа. Дуже шкода що на деяких парохіях у цей день не звершується Літургія. Прикро коли християни не усвідомлюють, що Євхаристія це основний знак нашої ідентичності. Що причастя це не практика Великого Посту, а постійна пожива душі. “Щасливі будете, якщо так чинитимете”- каже Ісус вмиваючи ноги апостолам. Він запрошує нас бути людям,…

Читати далі

Четвер. Великий і страсний. Четвер миття ніг. Брудних. Четвер любові

Четвер. Великий і страсний. Четвер миття ніг. Брудних. Четвер любові

— Ти відчуваєш цю тишу? Якась вона інша сьогодні… зовсім не така, як завжди. — Ага, немов ніч перед бурею. Але й ніч любові… Тієї справжньої, що не зупиняється перед зрадою. — Ти про той вечір? Коли вони ще нічого не розуміли? — Так. Коли вони ще сперечались, хто з них головніший, а Він уже зав’язував фартух. — Бог — з фартухом? — Так. Не в золотих ризах, не на святковому престолі. На колінах, з…

Читати далі

ЮДА

ЮДА

– Ти думаєш, Юді могло бути прощено? – Думаю, так. Бо якщо Божа любов справді безмежна, то й прощення не має меж. Навіть для нього. – Але ж він зрадив самого Христа! Це вже не просто помилка. Це – зрада близькості, довіри, самої істини. – І все ж, чи не в тому й суть Євангелія? Що навіть у найтемнішій зраді ще залишається можливість повернутися? Поглянь на Петра — тричі зрікся, але його обійняла благодать. –…

Читати далі
1 2 3 225