Не проповідуйте без підготовки!

Читай також

  • Проповідь за 5 хвилин: нововведення “щоб діти не позіхали”
  • Релігії прийшов час перезавантажитись, а церквам жити по-іншому, — магістр богослов’я
    • Оціни

          Не проповідуйте без підготовки!

          Найцікавіші поради для священиків-проповідників з Пастирського листа владики Василя Івасюка з Коломийсько-Чернівецької Єпархії УГКЦ

          Цікава проповідь, нудна проповідь, довга проповідь, задовга проповідь… У кожного з мирян є різні досвіди переживання цієї важливої частини чи не кожного Богослужіння. А виявляється, провідники Церкви вже давно дають священикам дуже практичні поради, як навчити люд Доброї Новини, аби захопило, торкнулося серця і не встигло втомити. 

          Посилаючись на документи Другого Ватиканського собору, праці праведного митрополита Андрея Шептицького й не тільки, владика Василь Івасюк сформулював універсальний порадник для проповідників, тези з якого подаємо на ДивенСвіті.

          У наші дні дуже часто можна спостерігати таку тенденцію, що молоді священики ще готуються до проповідей, тому що бажають стати добрими проповідниками, тоді як досвідчені пастирі звикли проповідувати без належного приготування.

          Інколи деякі священики готують проповіді під час богослужіння, адже їм здається, що Дух Святий став їхнім підопічним і зобов’язаний послати потрібне слово до непідготовленої проповіді, щоб вона стала передачею божественних істин у силі Духа Святого. Подекуди, можна почути навіть таку думку, що приготування до проповіді є доволі гріховним заняттям, оскільки воно зменшує силу Духа Святого.

          Досить часто можна спостерігати ситуацію, коли проповідник виходить і навмання починає “філософствувати”, замість того, щоб проголошувати Слово Боже. У цьому випадку, вірні, попри все своє бажання і величезні зусилля, не можуть вловити ані теми проповіді, ані будь-якої прив’язки сказаного до прочитаного тексту Євангелія. І тут одразу ж виникає запитання: “Де ж тут передача біблійних істин і сила Духа Святого?”.

          Дух Святий ніколи не пошле потрібного і важливого Слова для лінивого проповідника. Хороша проповідь вимагає присвятити їй багато часу на підготовку і тоді Дух Істини буде співпрацювати із проповідником.

          Ісус Христос був найкращим проповідником всіх часів і народів, але й Він готувався до кожної своєї промови, проводячи багато часу в спілкуванні з Своїм Отцем Небесним.

          Хай у вашій проповіді буде видно не вас і ваші здібності, а Ісуса Христа розп’ятого і воскреслого.

          Перші хвилини перебування проповідника на солеї вирішують долю цілої його проповіді. Це той момент, коли потрібно привернути увагу вірних, зацікавити їх темою проповіді та вказати на її актуальність. Вдало зроблений вступ налаштовує вірних слухати проповідь, а сухий і нецікавий початок призводить до зниження цікавості і тому така проповідь гірше сприймається.

          Для того щоб вірні могли легко сприймати подану їм інформацію, проповідь повинна мати одну зрозумілу ідею. Виклад повинен мати чіткий і зрозумілий план: головні та другорядні пункти, котрі послідовно розкривають головну ідею проповіді.

          Стосовно жестикуляції проповідника, то вона повинна бути такою, що відповідає його словам. І тут варто запам’ятати, що не потрібно надмірно жестикулювати, але й стояти, неначе статуя, також не є припустимо.

          Проповідь Слова Божого – це добра звістка для кожного вірного, тому потрібно проповідувати у той спосіб, щоб ця звістка стала зрозумілою і доступною для кожного хто її слухає.

          Проповідь також не повинна виголошуватися монотонно, бо такий виклад швидко втомлює вірних і їх увага втрачається.

          Краще сприймається проповідь, котра є сказана емоційним і життєрадісним проповідником. “Ідеалом проповідника є говорити з таким переконанням, як робить це людина, що власними очима бачила і власними руками дотикалася, говорити як свідок” (Митрополит А. Шептицький, Про гідність священика, 1934. ).

          Деякі проповідники вживають практику задавання вірним запитань і слухають їхні відповіді. Такий метод надзвичайно ефективний, бо передбачає що вірний не лише пасивно реагує на проповідь, але й бере участь в обговоренні та розкритті обраної проповідником теми, що безумовно підвищує цікавість та корисність проповіді.

          Добрий проповідник знає і використовує у своєму служінні золоте правило проповідника, котре варто запам’ятати кожному, хто виходить на солею у храмі: “Скажи те, що маєш сказати і більше нічого не говори”. Амінь.

          І основні правила завершення проповіді:

          – Робити завершення проповіді на позитивній ноті. Навіть якщо ваша проповідь була досить жорстка, закінчіть її променем надії.

          – Не розтягувати завершення проповіді. Мати одного відомого проповідника сказала йому після однієї із його проповідей: “Ти втратив декілька чудових моментів закінчити свою проповідь та сісти”.

          – Під час проповіді зберегти достатньо енергії для гарного завершення. Погане закінчення відразу ж зменшить користь і добре враження від вашої проповіді.

          – Не оголошувати у проповіді “І на закінчення …”. Багато людей почувши ці слова, відключають свій розум, якщо вони не відключили його ще раніше. Дозвольте вашій інтонації та вашій думці вказати на те, що ви вже підійшли до завершення.

           

          За матеріалами офіційного сайту Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

          Фото: today.reframemedia.com

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • Проповідь за 5 хвилин: нововведення “щоб діти не позіхали”
        • Релігії прийшов час перезавантажитись, а церквам жити по-іншому, — магістр богослов’я
          • Оціни

               

               

              Підпишись на новини

              Напиши відгук