Як дівчинка, помираючи від раку, пояснила, що таке смерть

Читай також

  • Якщо любите, ризикуйте: Що би я сказала світові, якби мені дали 5 хвилин
  • Як бути щасливим щодня?
  • Притча про яблука
    • Оціни

      22
      1
          Як дівчинка, помираючи від раку, пояснила, що таке смерть

          Як онколог з 29-річним професійним стажем можу із певністю твердити, що змінювалась, кожного разу переживаючи драми моїх пацієнтів.

          Не знаємо меж своїх можливостей поки не зіткнемось із справжніми негараздами і не відкриємо, що можемо піти значно далі, ніж думаємо.

          Пригадую з особливим трепетом шпиталь у Пернамбуцо в Бразилії, де робила свої перші лікарські кроки. Розпочала працю у дитячому відділенні і зацікавилась дитячою онкологією. Пережила багато трагедій моїх малих пацієнтів, невинних жертв раку.

          Коли народилась моя донечка, то я тремтіла від терпінь дітей.

          Аж до того дня, коли ангел прийшов до мене. Прийшов в образі маленької 11-річної дівчинки, за плечима якої були роки лікувань, ін’єкцій, хіміотерапій та променевих терапій.

          Ніколи не бачила мого малого ангелика у відчаї. Бачила, коли плакала, помічала страх в її очах, але все це – людське.

          Якогось дня прийшла завчасно на роботу. Дівчинка була сама у кімнаті. Я запитала, де її мама. Навіть зараз, коли пригадую, що вона мені відповіла, не можу стримати емоцій.

          -Знаєш – відповіла – мама часом виходить на коридор поплакати, коли ніхто не бачить. Коли я помру, вона терпітиме, сумуватиме. Але я не боюсь помирати, я не народилась для цього життя.

          А чим є смерть для тебе, золотко?

          – Знаєш, коли ми були малі,  то, засинаючи в батьківаському ліжку, просинались у своєму, правда ж? З цим подібно. Одного дня засну і Бог забере мене, і я прокинусь в Його домі, в правдивому житті.

          Я була просто приголомшена, не знала, що сказати. Глибоко заторкнула мене та передчасна зрілість, вигартована у терпінні, духовність і бачення тієї малої дівчинки.

          -А моя мама буде дуже побиватись, сумувати.

          Стримуючи сльози, я запитала:

          -А що для тебе означає сум?

          -Сум – це любов, яка залишається.

          Зараз  мені 53 і ні від кого я не чула кращого визначення суму. Це любов, яка залишається.

          Мій малий ангелик пішов – і минуло вже стільки років. Однак цей великий урок змінив моє життя. Завдяки йому я стала значно уважнішою до проблем моїх пацієнтів, людянішою, відданішою. Вночі, коли бачу найближчу зірку, називаю її “моїм ангелом”. Уявляю, що вона сяє у своєму новому вічному домі.

          Дякую тобі, мій ангеле, за твоє прекрасне життя, за урок, який ти дала мені і за допомогу. Як добре, що існує сум. Любов, яка зостається, – вічна.

          Dr. Rogério Brandão, онколог

          Переклад з польської Тетяни Трачук

          Джерело: pl.aleteia.org

           

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • Якщо любите, ризикуйте: Що би я сказала світові, якби мені дали 5 хвилин
        • Як бути щасливим щодня?
        • Притча про яблука
          • Оціни

            22
            1

               

               

              Підпишись на новини

              Коментарі

              • Ігор Шевчук, КО НСПУ    17.10.2017 о 13:22

                0

                0

                Царськії терцини

                1

                Всемилостивая і милосердна Діво,
                Царице Неба і долин,
                Про Тебе мова ангельська правдива

                Ти подаєш всім непомильний слух,
                Кого знаходиш із Небес предивно
                І благородиш царськи рух

                До всього чуйного лиш додаєш людині,
                І слуху доброму – змістовний такт,
                І музикальні царськії терцини

                Наймилосердніша всемилостива Діво,
                царице світлосяйних сфер,
                Про Тебе слово молоде правдиве!

                Я довго бігав , мов в полях дивак,
                А Ти мене любов’ю й зупинила –
                І Ти звеліла, щоби стало т а к

                Вселюбляча і недосяжна Діво!
                Володарко прадавніх трав,
                Про Тебе пісня вітру в травах
                теж правдива

                І заспіваю Богу просто неба
                А Ти мене у травах розчеши
                І витонченого прийми до себе

                До непорочної кого здіймеш світлиці
                В любові заспіває з краю в край:
                Життя і смерть – то одяг,
                без різниці

                2

                Сто тисяч сонць і піднімаюча любове!
                Ти почуттям наповнила серця
                Як Богом нашим ангельська розмова

                І днює день, і ясно ніч ночує
                І всяк підвісився на животі
                І хто не ангел, той мене не чує…

                Хто в суть протік – вже днесь її пізнають
                І стануть все словами на Тобі
                Царице,
                Ти їх сільно видихаєш і вдихаєш

                Сто тисяч сонць і відпускальная Любове,
                Ти вільно відпускаєш, йдеш сама
                Йде Духом Божим всім святим основа

                Любові сило, всіх святих Святая!
                Це – снить все на вколиханих місцях
                А Ти і притягаєш й віддаляєш

                І глибше вже було, й нейде поспіль
                І всяк себе кладе неізреченно
                Й лягає в сіть молитви, не в постіль!

                Невісто неневісно нареченна!
                Сто тисяч сонць – і притягальная Любов!
                Як, Скарбе Божий, Ти зійдеш на мене?…

                Сто тисяч сонць! – і розрішальная Любов!
                І величальная в мені Любове!!!
                Ти почуттям наповнила серця…

                3

                Ти породила нам Царя й Владику,
                Владичице архангельських світів,
                Що благоліпствують, ухвалені довіку

                Хорами сяючих світил
                оточена,
                зійшла вниз для земного
                Порятування світлих сил

                І скільки тут вже можна бачить серцем
                То для причастя до Страшних дарів
                Народ Христовий ангельськи пасеш Ти!

                Бог Святий старанням надихає
                І як непереборная стіна
                Народ Христовий сильно закриваєш

                Стоять у темряві стовпи фортечні
                І ясно світиш в тьмі і осяваєш
                І світ віллято на переможні плечі

                Хорами ангельських світил
                Оточена,здіймаєш над землею
                Весь порятунок Божих сил

                Бо породила нам Царя і Бога!

              Напиши відгук