Як можуть речі тривати, якщо світ котиться у прірву? Як вони можуть… як можу я… тривати в цій порожнечі? Як може одна істота, невеличка людина, залишити після себе порожнечу, безмежну, наче галактика?
Читати далі
Здавалося б усе досить зрозуміло – з’являються думки, звучать слова, вчиняються вчинки. Все це мало б цілковито пов’язуватися в одну логічну послідовність. Адже автор один – людина. Разом з тим, самі того не помічаючи, наші думки, слова, вчинки розходяться. Чому так? Що заважає нам бути послідовними? Що збиває нас на шляху до цілісності, соборності як внутрішньої (в думках), так і зовнішньої (в словах та вчинках)? Що схиляє нас до тимчасових переваг (матеріальних, нематеріальних благ)? Та…
Читати далі
Я маю неймовірний досвід, коли, розмовляючи з різними людьми, починаю говорити про них самих, то зразу відчуваю, наскільки вони мало знання про себе. Це ― дивно. Адже можемо знати свого чоловіка, жінку, дітей, батьків, підлеглих, шефа, а самого себе ― ні. Як і не знаємо свої сильні та слабі сторони. Можливо, слабі сторони легше назвати, бо деколи ходимо до Сповіді. Сильні сторони ― це ті таланти і дари, які ми отримали від Бога, які маємо…
Читати далі
У нашому житті є певні теми, табу, про які ми не говоримо. Звичайно, ці теми є декілька тем. Одна з них ― це є гроші. Всі ми потребуємо грошей. Кожен зокрема. Церква потребує грошей, щоб жити, функціонувати. Та ми мало говоримо про гроші. Ця тема досить табуйована.
Читати далі
Є принаймні дві причини, чому нам важко повірити в цю правду, що бути святим – це ніщо інше, як просто бути собою. По-перше, перед тим, як прийняти цю істину, ми намагаємось бути кимось, ким ми насправді не є, часто порівнюючи своє життя до життя інших людей, котрі на нашу думку є більш досконалі, «святіші» за нас. А по-друге, після того, як ми нарешті перестаємо вдавати когось або щось, перед нами повстає довжелезний процес пошуку самих…
Читати далі
«Батьки в армії, ви теж втратили близькість із дітьми на відстані? Я втратив… Залишилося тільки спілкування на екрані. Чесно кажучи, виходило не дуже. Восьмирічній дівчинці та пʼятирічному хлопчику важко втримувати увагу на зеленому квадратику тата. Час ішов, і дзвінки ставали все гіршими. Як я не намагався розпитати щось про їхнє життя, інтерес дітей до розмови падав дедалі швидше. В певний момент я був у відчаї…» — ці рядки написав у Facebook Віталій Шабунін, до війни —…
Читати далі
Отче, ти пішов занадто рано. Рік тому ми бачилися в нашому улюбленому Кракові, ти в українських, як в африканських візерунках.
Читати далі
Сьогодні, 22 травня, минає дев’ять днів від раптового відходу отця Григорія Назара. Ми продовжуємо ділитися спогадами про цього непересічного священника, який любив життя, робив усе можливе і надможливе, щоб цей світ для молоді був цікавіший, наповнений глибокими сенсами. Через діяльність, через справи отця Гриця, як його називали і завжди називатимуть друзі, кожен міг відчути правдиву Божу любов, переконатися, як через особу Господь діє і проявляє свою щирість і щедрість.
Читати далі
Наталія Павлишин: Натисніть на підпис "Переклад і адаптація" - відкриється оригінал статті...
до 10 біблійних віршів, які допоможуть, коли вам страшно 
Юлія: Звідки взято ці рядки,хто автор оригінального допису?...
до 10 біблійних віршів, які допоможуть, коли вам страшно 
Lio: На найдавніших рукописах,що збереглися до наших днів,чітко пише ім'я Йгвг.А не Г...
до Свідки Єгови: 7 найбільших обманів 
Олег: Чи правда, що до святої Рити можна молитися тільки в четвер?...
до Молитва до святої Рити в безнадійних ситуаціях 
Мирослава Яріко: Добрий день. У повному тексті Літургії на день певні тексти, які мають говорити...
до Книга відгуків
