Для декого відстояти недільну Літургію – справжнє випробування. Звичайно, бувають різні ситуації, які можуть завадити піти на Богослуження. Та зараз щораз зростає кількість християн, які знаходять безліч причин, щоб не йти до Церкви: священик надто довго виголошує проповідь, говорить не те, що треба (чи хочеться почути), хор не так співає… І, зрештою: вірним можна бути й вдома наодинці.
Та є чимало причин, чому все ж таки не варто дозволяти поганого досвіду віддаляти вас від Церкви.
Єднання з Ісусом Христом
Церква — це тіло Христа на землі. З усіма її недоліками, Церква все так же є Божим планом А.
Ісус проголосив, перш ніж пішов на хрест:
„Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають“ ( Матея 16:18).
Церква — найважливіший інструмент для досягнення миру Євангелієм. Ісус — глава Церкви
„ Він також голова тіла, тобто Церкви. Він – начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство“ (Колосян 1:18), а ми Його руки і ноги.
Разом ми — сильніші
Бог здійснює більше через спільноти християн, ніж через окремих особистостей. У Старому Завіті, Дух Святий діяв переважно через Ізраїль, а також через особистостей, що мали особливі покликання і неповторну сміливість. Але за часів Нового Завіту, Дух перебуває в кожному християнинові, а коли вони єднаються в Церкві, то мають значно більший вплив. Ось чому Ісус говорив Своїм учням, після того як пішов на хрест, що Його послідовники робитимуть більше:
„Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, – бо я вже йду до Отця мого“ (Йоана 14:12).
Церкви можуть організовувати волонтерські руху, вони здатні запропонувати служіння дітям, молоді, сім’ям, одиноким, потребуючим. Вони можуть послужити так, як ви самі, сидячи вдома, ніколи не зможете.
Поодинці ми вразливіші
Ми вчимося любити і служити, живучи в християнській спільноті. Послання до Євреїв було написано для групи євреїв-християн, які подумували про відмову від своєї християнської віри через переслідування. Деякі з них навіть перестали ходити до церкви, але Павло закликав їх:
„І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих; не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.“ (Євреїв 10: 24-25).
Самітникам значно важче протистояти відчаю. Вони часто падають духом. А, спілкуючись, люди вдосконалюють один одного, як залізо гострить залізо.
Любов до ближнього
Якщо ви залишаєте церкву через якісь образи на парафіян чи розчарування, ви ускладнюєте подальше лікування та відновлення. Можливо, на перший погляд, виглядає що ви нібито відокремлюєтесь від людей, щоб сфокусуватися на Бога. Але Новий Завіт говорить, що ваші стосунки з Богом безпосередньо пов’язані з відносинами з людьми.
„ Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі“
(1 Йоана 2:9).
Люди можуть зранити вас, але Бог теж використовуватиме людей, щоб зцілити вас. Не дозволяйте минулого болю забити вас у кут самотності. Прощайте і продовжуйте любити.
Підготувала за перекладами Наталія ПАВЛИШИН
