Друге Послання Апостола Павла до Солунян 1, 1-10.
1. Павло, Сильван та Тимотей солунській Церкві, що в Бозі, Отці нашім, і Господі Ісусі Христі: 2. благодать вам і мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
3. Мусимо за вас, брати, повсякчас дякувати Богові, як воно й годиться, бо ваша віра зростає вельми й любов кожного з вас усіх до інших збільшується, 4. так що ми самі хвалимося вами по Церквах Божих вашою витривалістю і вірою в усіх переслідуваннях та напастях, які ви переносите.
5. То знак справедливого суду Божого, щоб ви стали гідними Царства Божого, за яке страждаєте. 6. Така вже Божа справедливість: відплатити утисками тим, що вас утискають, 7. а вам, що утисків зазнаєте, відпочинком з нами, коли явиться з неба Господь Ісус з ангелами своєї могутности, 8. у вогні та полум’ї, щоб відплатити тим, що не знають Бога й не коряться євангелію Господа нашого Ісуса. 9. Вони зазнають кари, вічної погибелі, далеко від лиця Господа і від його слави й сили, 10. коли він прийде того дня, щоб прославитися у своїх святих і щоб усі віруючі з подивом гляділи на нього; бо ви увірували нашому свідченню між вами.
__________
Євангеліє від Луки 12, 13-15; 22-31.
13. Одного разу, коли Ісус учив, сказав до нього хтось із народу:
– Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.
14. Ісус промовив до нього:
– Чоловіче, хто настановив мене суддею або ділителем над вами?
15. Далі промовив до них:
– Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.
22. Далі сказав до своїх учнів:
Тому кажу вам: не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся; 23. бо життя більше від їжі і тіло – від одежі.
24. Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, і проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів.
25. Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть? 26. Коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше?
27. Гляньте на лілей, як ростуть: не працюють і не прядуть, а кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них. 28. Коли, отже, траву, що сьогодні на полі, а завтра кидають до печі, Бог так одягає, то скільки більше вас, маловіри.
29. І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться. 30. Бо того всього шукають люди віку цього; Отець же ваш знає, що воно вам потрібне. 31. Отож шукайте його царства, і це вам додасться.
__________
Вони зазнають кари, вічної погибелі, далеко від лиця Господа і від його слави й сили
Ці слова звучать якось дуже загрозливо, чи не так? Хіба Бог такий жорстокий, щоб своїх дітей віддавати на вічну загибель? Так, ми можемо як діти бути неслухняними, але ж Він любить нас??
Та в цьому уривку Святого Письма йдеться про людей, які “не знають Бога й не коряться євангелію Господа нашого Ісуса”. Якщо проводити аналогію з родиною – то уявіть собі дітей, які не визнають своїх батьків, не вбачають у них авторитетів, просто ігнорують їхнє існування, живуть собі своїм життям, немов не народилися від своїх батьків, а з’явилися нізвідки. Так, така дитина може покаятися і повернутися в родину, але може й не захотіти і не встигнути цього зробити за життя.
Якщо ми не захочемо бути з Богом – ніхто не зможе нас до цього змусити. Люблячий Господь даватиме нам нагоди до нього повернутися, але лише нам вибирати, чи вірити Йому, чи усвідомити, що Він – наш Творець.
Не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться.
Чи Бог не хоче, щоб ми були нагодовані й ситі, щоб були задоволені наші базові потреби? Чи не хоче, щоб наші рідні, наші діти мали що їсти, і щоб гостей ще було чим пригостити? Бог не хоче нас ні в чому обмежувати. Він лише нагадує нам, що якщо ми будемо лише турбуватися, що з’їсти, що одягнути, то можемо стати такими собі вічно заклопотаними покупцями необхідних речей, витрачаючи на ці турботи левову частку свого вільного часу. Ісус просить нас найбільше турбуватися про пошуки Божого Царства у нашому щоденному житі. І тоді здобуття всього матеріального не буде для нас клопотом. Все в житті виглядатиме простішим, якщо ми правильно розставимо пріоритети.
