Псалом 100
Про милість та про справедливість* я буду співати тобі, Господи, псалми співатиму.
Буду вважати на дорогу досконалу. Коли прийдеш до мене?* Ходитиму в досконалості серця мого посеред дому мого.
Перед очима в себе не стерплю нічого нечестивого.* Того, що творить беззаконня, зненавиджу, до мене той не пристане.
Лукаве серце відійде геть від мене,* зла я не хочу й знати.
Хто обмовляє тайкома ближнього свого, – того я призведу до мовчанки.* Хто має горде око й пиху в серці, того я не стерплю.
Очі мої на вірних краю, щоб жили зі мною.* Хто ходить шляхом досконалих, той буде мені служити.
Не житиме в моїм домі той, хто лукавство творить.* Хто кує брехні, не встоїться перед очима в мене.
Щоранку призводитиму до мовчанки всіх нечестивих краю,* щоб вигубити з Господнього міста всіх, що творять беззаконня.
Пс.100: “Лукаве серце відійде геть від мене, зла я не хочу й знати.”
Нині мало хто не знає, що таке тренінги, майстер-класи. Ми вдосконалюємо свої знання, дбаємо про здоровий вигляд тіла, знаємо чимало про те, скільки в якому продукті калорій, пильнуємо за тим, як інтенсивно спалюємо їх за день. Ми готові вправлятися у всіх можливих вміннях, щоб встигати за вимогами, а чи модою часу.
Та поміж тим, ми впевнені, що наше духовне життя й так досконале, чи, принаймні, на належному рівні. Адже більшість тих, хто себе відносить до практикуючих християн, старанно відвідують Богослуження, час до часу, а чи регулярно читають Святе Письмо. Тобто, вважаємо, що цього – досить. Та чи приділяємо ми самовдосконаленню та зростанню своєї духовності й справді достатньо часу? Адже правдиве християнство це не лише молитви і недільні літургії, але й повсякденне свідчення любові та смирення.
Тож, коли ми на пробіжці чи дорогою на роботу, в поспіху на ще один тренінг чи навчання, встигнімо помітити і почути тих, кого Бог посилає на нашому шляху для тренування нашої духовності.
