Послання Апостола Павла до Филип’ян 2, 16-23.
16. Браття, я біг недарма і трудився немарно. 17. Ба навіть коли б я мусів стати жертвою й офірою за вашу віру, я б радів і веселився разом з усіма вами. 18. Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною.
19. Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас. 20. Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас, 21. бо всі шукають свого, а не Христа Ісуса. 22. Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі євангелія. 23. Надіюся, отже, його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.
Перше Послання Івана Богослова 4, 12-19.
12. Улюблені, Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, Бог у нас пробував, і його любов у нас досконала. 13. Що ми пробуваємо і він – у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого. 14. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина як Спаса світу. 15. Хто визнає, що Ісус – Син Божий, у тому Бог пробуває і він – у Бозі. 16. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто пробуває в любові, той пробуває в Бозі, і Бог пробуває в ньому.
17. Любов у нас осягає свою завершеність тим, що ми маємо довір’я в день суду, бо як він є, так і ми в цьому світі. 18. Страху нема в любові, але, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару і хто боїться, той недосконалий у любові. 19. Ми любимо, бо він перший возлюбив нас.
Євангеліє від Луки 6, 37-45.
37. Сказав Господь: Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, і не будете засуджені; простіть, і вам проститься. 38. Дайте і вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.
39. Він їм сказав також і притчу:
– Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обивда не впадуть у яму? 40. Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.
41. Чому дивишся на скалку в оці брата твого, колоди ж у власнім оці не чуєш? 42. І як можеш сказати братові твоєму: дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, ти, що не бачиш колоди, яка у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
43. Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий. 44. Кожне бо дерево по своєму плоді пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду. 45. Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж з лихого лихе виносить, бо з повноти серця уста говорять.
Євангеліє від Йоана 19, 25-27; 21, 24-25.
25. В той час при хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:
– Жено, ось син твій.
27. Потім каже до учня:
– Ось мати твоя.
І від тієї хвилини учень узяв її до себе.
24. Це той учень, який те свідчить і який написав те і знаємо, що його свідчення правдиве. 25. Є ще й багато іншого, що зробив Ісус, та якби воно було записане кожне зокрема, гадаю, що й самий світ не вмістив би написаних книг.
Коли ми любимо один одного, Бог у нас пробуває…
Іноді в погоні за сенсом життя, в кожного своїм, забуваємо про те, що насправді здатне нас наповнити.
Чого вартують найпривабливіші соціальні позиції, кар’ри, ресурси для здійснення будь-яких бажань, якщо наше серце не наповнене любов’ю, якщо воно у постійному неспокої?
Любов – це візитна карточка кожного християнина.
Любов вимоглива, але терпелива. Кожного разу, коли нам хочеться дорікнути тому, хто поруч, пам’ятаймо про наші слабкості і робімо це з любові.
