Послання Апостола Павла до Римлян 13, 11 – 14, 4.
11. Браття, тепер ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. 12. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчиники темряви й одягнімось у зброю світла. 13. Як день, поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; 14. але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло в похотях.
1. Слабкого у вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. 2. Один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть городину. 3. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. 4. Ти хто, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; але він стоятиме, бо Господь може підтримати його.
Євангеліє від Матея 6, 14-21.
14. Сказав Господь: Коли ви прощатимете людям їхні провини, і Отець ваш небесний простить вам. 15. А коли ви не будете прощати людям, і Отець ваш небесний не простить вам провин ваших.
16. Коли постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє лице, щоб було видно людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже мають свою нагороду.
17. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє лице, 18. щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що в тайні; і Отець твій, що бачить у тайні, воздасть тобі.
19. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать і де злодії підкопують і крадуть. 20. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні хробаки не точать і де злодії не проломлюють стін і не крадуть.
21. Бо де твій скарб, там і твоє серце буде.
Матея 6, 14-15: “Сказав Господь: Коли ви прощатимете людям їхні провини, і Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, і Отець ваш небесний не простить вам провин ваших”
Ми добре розуміємо, наскільки важливо, щоб нам пробачили. Часто це навіть не для того, щоб хтось перестав ображатися на нас, а щоб ми самі мали “чисту” совість. На жаль, для багатьох прощення стало формальністю, жестом доброго тону і не більше.
Та гляньмо на прощення через призму Ісусової жертви. Якби прощення наших гріхів було лише формальністю, то чи терпів би Він таку жорстоку смерть?
Зрештою, якщо подумати про сприйняття самої провини. Порівняйте, як ми оцінюємо свій проступок і як ставимося до такої ж поведінки стосовно нас від інших. Погодьтеся, це дві великі різниці.
Для себе ми знаходимо виправдання, що б не зробити. Знаємо, що були якісь обставини, які призвели до нашого прогрішення. Натомість поведінку інших сприймаємо лише як злий умисел. Хочемо легкого прощення для себе, тоді як не готові так само легко пробачати інших.
Тому так важливо пам’ятати, що нам сказав Господь: “А коли ви не будете прощати людям, і Отець ваш небесний не простить вам провин ваших”
