Послання Апостола Павла до Римлян 14, 6-9.
6. Браття, хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові. 7. Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе; 8. бо коли живемо, для Господа живемо і коли вмираємо, для Господа вмираємо. Отож чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні. 9. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.
Євангеліє від Матея 15, 32-39.
32. В той час покликав Ісус своїх учнів і сказав їм:
– Жаль мені цих людей, бо ось уже три дні, як вони зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь в дорозі. 33. Кажуть до нього учні:
– Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?
34. Ісус спитав їх:
– Скільки у вас хлібів?
– Сім, – кажуть, – і кілька риб.
35. Тоді він велів людям сісти на землю, 36. взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, розламав і став давати учням, а ті людям. 37. Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів. 38. Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
39. І відпустивши народ, Ісус сів до човна, і прибув у сторони Магадану.
Людина доти шукатиме сенсу життя, аж поки не знайде його у Господі. Лише мир і спокій, які ідуть від розуміння Божої всемогутності і Його Любові, здатні зробити кожного щасливим тут і зараз.
Якщо одного разу ми таки наважимось віддати Господу своє життя – воно завжди буде у Його мудрих і розважливих руках… А наша душа сповнюватиметься особливої благодаті.
Бо у душі кожного з нас від початку є місце для Бога. Якщо там не Бог, а що завгодно – нам ніколи не вдасться бути щасливими.
