Святе Письмо з розважанням на 14 березня

Послання Апостола Павла до Євреїв 3, 12-16.

12. Браття, глядіть, щоб у кого із вас не було серця лукавого в невірстві і щоб воно не відступило від живого Бога, 13. а, навпаки, підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хто із вас не став запеклим через гріха обманство. 14. Бо ми стали учасниками Христа, якщо збережемо до кінця твердо нашу віру, як напочатку, 15. як говориться:

Коли почуєте сьогодні його голос,

не ставайте жорстокосердними,

як то було на Місці бунту.

16. Хто були ті, що почули і збунтувалися? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту під проводом Мойсея?

Перше Послання Апостола Павла до Солунян 4, 13-17.

13. Браття, не хочемо, щоб ви не знали щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14. Бо ми віруємо, що як Ісус умер і воскрес, так і тих, що уснули в Ісусі, Бог приведе з ним. 15. Це бо ми вам кажемо словом Господнім: ми, що живемо, що лишимося до приходу Господа, не випередимо тих, що уснули. 16. Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли у Христі. 17. Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними взяті на хмари у повітря, назустріч Господеві, і так будемо з Господом завжди.

Євангеліє від Марка 1, 35-44.

35. Одного разу пішов Ісус на самоту й там молився. 36. Та Симон і ті, що були з ним, поспішили за ним, 37. найшли його й кажуть до нього:

– Усі тебе шукають.

38. Він відповів їм:

– Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те прийшов.

39. І він пішов і проповідував у їхніх синагогах по всій Галилеї і виганяв бісів.

40. Прийшов до нього прокажений, благав його та, впавши на коліна, каже йому:

– Якщо хочеш, можеш мене очистити.

41. Змилосердився Ісус і простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав йому:

– Хочу, будь чистий!

42. І вмить проказа зійшла з нього, і він став чистий. 43. І, звернувшись до нього суворо, негайно відпустив його 44. й мовив йому:

– Гляди, нікому не кажи нічого, але йди та покажися священикові, і принеси за твоє очищення, що велів був Мойсей, їм на свідоцтво.

Євангеліє від Йоана 5, 24-30.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

24. Істинно, істинно кажу вам: хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.

25. Істинно, істинно кажу вам: надходить час, ба вже й тепер він, коли померлі почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі, 27. і дав йому владу суд чинити, бо він – Син чоловічий. 28. Не дивуйтеся тому, бо надходить час, коли всі, що у гробах, почують його голос 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а ті, що чинили зло, на воскресіння суду. 30. Не можу я нічого діяти від себе самого; я суджу так, як чую, і суд мій справедливий, бо я шукаю не моєї волі, але волі того, хто послав мене.

Мр. 1, 35-44. «Якщо хочеш, то можеш мене очистити».

Дуже дивна й водночас зворушлива поведінка прокаженого, коли він не просто кричить і просить Ісуса Христа, щоб Він його очистив, оздоровив, але одночасно каже: «Якщо Ти хочеш…» Бачимо, що наші бажання, наші хотіння завжди обмежені мірою нашої свідомості, мірою нашого розуміння того, що нам потрібно – не потрібно. Деколи ми щось просимо в Бога, а з часом бачимо, що воно не було потрібне. Чогось не просимо – а Бог дає; ми впираємося, але бачимо, що це було потрібне. Тому таке налаштування дуже важливе: «Якщо Ти хочеш…» Адже Бог, який є любов’ю, який любить усіх нас, кожну людину, кожного зокрема, завжди кожній людині хоче якнайкращого.

Початок і кінець у нашому житті – вміти розпізнавати Божу волю й допускати, щоб Його воля здійснювалася в нашій земній мандрівці. Ми, звичайно, маємо право висловлювати Богові свої бажання, просити Його про те, що нам видається потрібним, але завжди казати так, як Господь промовив в Оливному городі: «Нехай буде воля Твоя», або говорити: «Якщо Ти хочеш…», «Якщо це насправді добре для мене».

Владика Венедикт (Алексійчук)