Святе Письмо з розважанням на 24 березня

Псалом 5

Вислухай, Господи, слова мої,* зверни увагу на моє зітхання.

Прислухайся до голосу мого благання, Царю мій і Боже мій!* Бо до тебе я молюся.

Господи, удосвіта ти голос мій почуєш,* удосвіта буду молитися до тебе і тебе виглядати.

Бо ти не такий Бог, що любить беззаконня,* лукавому немає місця в тебе.

І нечестиві не встояться перед очима в тебе.* Ти ненавидиш усіх лиходіїв.

Вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть.* Господеві осоружні кровожерні й лукаві!

Я ж, з превеликої ласки твоєї, увійду в дім твій* і поклонюся до святого храму твого в страсі перед тобою.

О Господи, веди мене твоєю правдою ради моїх ворогів,* вирівняй твою дорогу передо мною.

Бо в їхніх устах немає постійности, серце в них – пропасть;* гортань їхня – гріб відкритий, облесний язик їхній.

Скарай їх, Боже: нехай від власних замислів згинуть,* за їхніх переступів силу прожени їх, бо ворохоблять проти тебе.

І всі ті, що до тебе прибігають,* будуть радіти, вони повіки весело гукатимуть.

Захисти їх, і нехай тобою веселяться ті,* що люблять твоє ім’я.

Бо ти, Господи, благословиш праведника* і ласкою його оточуєш, немов щитом.

Псалом 24

До тебе, Господи, підношу душу мою,* на тебе покладаюсь, Боже мій.

Не дай, щоб я осоромивсь!* Не дай, щоб вороги мої злораділи наді мною.

Бо ніхто з тих, що на тебе чекає, не осоромиться.* Нехай осоромиться, хто зраджує без причини.

Вкажи мені, Господи, твої дороги,* навчи мене, де твої стежки.

Напути мене по твоїй правді й навчи мене,* бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую увесь день.

Згадай про твоє милосердя, Господи,* і про твою милість, вона бо споконвіку.

Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй,* з милосердя твого згадай мене, Господи, доброти твоєї ради.

Добрий Господь і праведний,* тому й навчає грішників дороги.

Наводить покірливих на правду* і навчає смиренних путі своєї.

Усі стежки Господні – милість і правда* для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва його.

Імени твого ради, Господи,* відпусти гріх мій, бо він великий.

Хто він, той чоловік, що Господа боїться?* Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.

Сам він зазнає щастя,* і рід його успадкує землю.

Довірливий Господь до тих, які його бояться,* і свій завіт дає їм знати.

Очі мої завжди до Господа,* бо він звільнить від сіті мої ноги.

Зглянься і змилосердься наді мною,* бо я самотній і нещасний.

Злагідни скорботи мого серця* і виведи мене з тісноти моєї.

Споглянь на моє горе й на труд мій,* і відпусти всі гріхи мої.

Глянь, яка безліч ворогів у мене;* ненавистю лютою ненавидять мене.

Збережи мою душу й спаси мене,* щоб я не за знав ганьби, бо до тебе прибігаю.

Нехай правота і досконалість мене зберігають, бо на тебе, Господи, я надіюсь.

Визволь Ізраїля, о Боже,* від усіх його скорбот.

Бо ти, Господи, благословиш праведника* і ласкою його оточуєш, немов щитом.

Псалом 24: “Злагідни скорботи мого серця* і виведи мене з тісноти моєї”.

Через власну людську обмеженість ми не здатні сприймати цілісно багато ситуацій, а бачимо лише окремі фрагменти, які так чи інакше впливають на нас. Ми робимо поспішні висновки, які породжують у нас страх і паніку. Ми не вміємо або й не хочемо складати ці різні випадки, як пазли, щоб осягнути цілісну картину.

Через нашу слабку віру нами починає керувати страх. І через це ще більше для нас маліє Божа рука, яка нас провадить. Ми глухнемо й сліпнемо через паніку, що чогось не контролюємо. Хоча насправді ми лише позбуваємося ілюзії всеохопного контролю, бо нічого в глобальному масштабі не вирішуємо.

У такі моменти маємо поглиблювати своє пізнання Бога. Не замикатися від Нього, як від Батька-тирана, який карає, а усвідомити Його як люблячого Батька, який доносить нам правду про нас, який навчає задля того, щоб ми не самознищилися, а зросли, щоб зуміли побачити далі свого низького горизонту.