Святе Письмо з розважаннями 6 серпня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Святе Письмо з розважаннями 6 серпня

          Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 14, 6-19.

          6. Браття, якщо б я прийшов до вас і став говорити мовами, яка вам користь з мене, якби я не говорив вам ні об’явленням, ні знанням, ні пророцтвом, ні наукою? 7. Так само воно і з бездушними речами, що дають звук, чи то сопілка, чи то цитра: коли не видають із себе різних звуків, як пізнати, що грається на сопілці чи на гуслах? 8. Якже сурма лунає невиразно, хто приготується до бою? 9. Отак воно і з вами: коли ваша мова не має в собі ясних слів, як зрозуміти те, що говорите? Ви будете на вітер говорити! 10. Є їх чимало, тих усіляких мов на світі, і ні одна з них не позбавлена значення. 11. Та коли я не розумію значення слів, буду тому, хто говорить, чужинцем, і той, хто говорить, буде мені чужинцем. 12. Тому й ви, коли прагнете духовних дарів, старайтеся мати їх вщерть для збудування Церкви.

          13. Хто, отже, говорить мовами, хай молиться, щоб умів вияснити. 14. Бо коли я молюся мовами, дух мій молиться, але розум мій без плоду. 15. Що ж, отже, робити? Буду молитися духом, і розумом буду молитись. Буду співати духом, а і розумом буду співати. 16. Інакше бо, коли дякуватимеш духом, як звичайна людина скаже «Амінь» на твою подяку, коли не знає, що ти кажеш? 17. Ти гарно дякуєш, та другий тим не повчається. 18. Дякую Богові моєму, що я більш усіх вас мовами говорю, 19. але в Церкві волію п’ять слів розумом моїм сказати, щоб навчити інших, ніж десять тисяч слів мовами.

          Євангеліє від Матея 20, 17-28.

          17. В той час Ісус, ідучи у Єрусалим, узяв набік дванадцятьох і дорогою сказав їм:

          18. – Оце ми йдемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть. 19. І видадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розп’яли його; і третього дня він воскресне.20. Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його щось просити. 21. Він сказав їй:

          – Чого бажаєш?

          Та йому відповіла:

          – Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.

          22. Ісус у відповідь мовив:

          – Не знаєте, чого просите. Чи можете ви пити чашу, яку я маю пити?

          Сказали йому:

          – Можемо.

          23. Промовив до них:

          – Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, не моє це давати, лише – кому Отець приготував.

          24. Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів. 25. Ісус покликав їх і сказав:

          – Ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі гнітять їх. 26. Не так має бути між вами. Але хто хотів би у вас бути великий, нехай буде вам за слугу. 27. І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.

          28. Так само Син чоловічий прийшов не щоб йому служили, але щоб служити й дати життя своє як викуп за багатьох.

          Мт. 20, 17-28. «Син Чоловічий прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити».

          Ми дуже часто скаржимося на обставини нашого життя – все нам не так: не так хтось глянув на нас, не так відгукнувся, не так поставився, не так відреагував, не так нас оцінили, не врахували нашої думки й багато іншого.

          Ми дуже часто хочемо, щоб усе служило «для мене». Ісус висловлює цілковито іншу думку: «Я прийшов, щоб послужити». Бог, Творець усього видимого й невидимого, який є альфа та омега, початок і кінець усього, приходить на землю, щоб послужити людині.

          Мені пригадуються слова одного міністра (не українського), який сказав: «Коли я був звичайною людиною, я міг послужити одиницям. Тепер я міністр, і хоча знаю, що завжди ним не буду, але тепер я можу послужити тисячам або й мільйонам». Дуже важливо усвідомлювати, що те місце, яке мені дав Господь, – є місцем служіння для інших, місцем, де я можу щось зробити для когось, де мене поставив Господь, де Бог на мене розраховує і покладається на мене. Бог очікує від мене служіння так, як і сам прийшов послужити.

          Ми часто маємо претензії до інших – «чому інші нам не служать», хоча прямо цього й не говоримо. Натомість треба спробувати й ризикнути, просто відважитися наслідувати Ісуса Христа у служінні іншим особам, які оточують нас. І насамперед – найближчим, тобто родині: чоловік – жінці, жінка – чоловікові, жінка і чоловік – дітям, батькам, близьким, друзям та, врешті, кожній людині, яку поставив на нашій дорозі Господь. Треба пробувати побачити, чого Бог хоче від мене, в якій спосіб я тій людині можу послужити. Часто вистачає просто вислухати, приділити час. Не треба багато. Бог очікує від мене, щоб саме цій людині, у цій конкретній ситуації я послужив. І я маю для цього всі можливості та змогу.

          Владика Венедикт (Алексійчук)

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]