16. (15) БОГ – ДОБРО ЄДИНЕ 1-6; ВІН ОЖИВЛЮЄ ПОБОЖНИХ 7-11
- Міхтам. Давида.Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю.
- Я кажу Господеві: “Ти – мій Господь, -добро моє; немає нічого над тебе.”
- До святих, що на землі: до шляхетних – уся моя любов до них.
- Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом’яну імен їхніх моїми устами.
- Господь – частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю.
- Спадщина випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми.
- Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце.
- Господь – передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь.
- Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно.
- Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління.
- Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне.
—-
Лише у Господі наша радість, наша свобода, наше щастя.
Як би іноді складно, самотньо, сумно нам не було, пригадуймо собі про безнастанну любов нашого Бога до нас.
Все минає. Мине час і цього випробування, але чи зробимо для себе ми висновки?
Ми не знаємо, чому Бог допускає біди і хвороби, але повинні бодай намагатись зрозуміти, а що ж я у своєму житті роблю добре, а що – не зовсім.
Дорожімо тим часом, який маємо сьогодні. Довірмо своє життя і себе Богові. А Він є Любов.