Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 19 зач.; 8, 18-25.
18. В тих днях, коли побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші 19. й каже:
– Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.
20. Петро сказав до нього:
– Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий. 21. Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце неправе перед Богом. 22. Покайся, отже, у твоїм лукавстві і проси Господа, може, тобі буде відпущена ця думка твого серця; 23. бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.
24. Симон відповів, кажучи:
– Моліться ви до Господа за мене, щоб мене не спіткало ніщо з того, що ви сказали.
25. Отож вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, вернулися в Єрусалим і благовістили чимало сіл самарійських.
Алилуя (г. 8): Благоволив Ти, Господи, землю Твою, Ти повернув полон Яковів (Пс. 84,2).
Стих: Милість і істина зустрілися, правда і мир обцілувалися (Пс. 84,11).
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 21 зач. 6, 35-39.
35. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
– Я – хліб життя. Хто приходить до мене, не голодуватиме; хто в мене вірує, не матиме спраги ніколи. 36. Та я сказав вам: ви бачили мене і не віруєте. 37. Усе, що мені дає Отець, прийде до мене, і того, хто до мене приходить, я не відкину;
38. бо я зійшов з неба не для того, щоб мою волю чинити, а волю того, хто мене послав. 39. Ось така воля того, хто мене послав: щоб з усього, що він мені дав, я нічого не погубив, але воскресив його в останній день.
—-
Йо. 6, 35-39. «Я – хліб життя. Хто приходить до мене – не голодуватиме».
Як часто в житті ми панікуємо, маємо великий страх іноді перед незначними речами, переживаємо, як поводитися в певній ситуації, з тою чи іншою людиною, як вирішити якусь проблему, як розв’язати конфлікт, як влаштувати своє майбутнє.
Коли опиняємося в такому становищі, то бачимо, наскільки ми слабкі у своїй вірі, довірі до Бога. Наскільки ми не усвідомлюємо того, що саме Він керує нашим життям, що без Його волі не впаде й волосинка з нашої голови.
Бог є Той, хто завжди дбає про нас, завжди турбується про нас і пильнує нас. Уміймо на Нього покладатися, уміймо довіряти Йому, уміймо бути свідомими того, що Господь, який дав нам життя, кожну його мить підтримуватиме нас і дасть все, що ми для цього потребуємо. (Вл. Венедикт Алексійчук)
