До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 89 зач.; 5, 10-16
10. Браття, коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям. 11. І не тільки те, але й хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми тепер одержали примирення.
12. Та як через одного чоловіка ввійшов у світ гріх і з гріхом смерть, так смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили; 13. бо перед законом гріх був у світі, але гріх не зачисляється, коли нема закону; 14. одначе смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, що не згрішили переступом, подібним до переступу Адама, що є образ того, що мав прийти.
15. Та не так воно з провиною, як з даром ласки. Бо коли через переступ одного померло багато, то тим більше ласка Божа і дар через ласку одного чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох. 16. І не так воно є з даром, як з гріхом одного: бо суд по одній провині приносить засуд, а дар ласки по багатьох провинах – оправдання.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 27 зач. 8, 23-27.
23. Одного разу, як увійшов Ісус до човна, слідом за ним увійшли його учні. 24. Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він спав. 25. Ті кинулись до нього, збудили його й кажуть:
– Рятуй, Господи, ми погибаємо!
26. А він до них каже:
– Чого ви полохливі, маловіри?
Тоді він встав, погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша. 27. І здивувались люди та й заговорили між собою:
– Хто це такий, що і вітри і море слухають його ?
Мт. 8, 23–27. «Рятуй, Господи, ми гинемо!»
Ці самі слова чи подібні до них є дуже часто в наших молитвах, коли звертаємося до Бога. Бо часто і в нашому житті виникає якась складна ситуація, трапляються падіння, помилки, невдача, гріх – складаються непрості обставини, коли, здається, немає виходу.
Ми наче й маємо віру, адже ходимо до Божого храму, сповідаємося, причащаємося, однак саме в цих складних обставинах бачимо, наскільки наша віра, чи, радше, довіра до Бога, є слабкою. Часто забуваємо, що Ісус Христос є з нами завжди. Навіть тоді, коли нам видається, що Він не знає про ситуацію, в якій ми перебуваємо, як здавалося апостолом, коли Ісус спав.
Маємо бути свідомі, що Ісус перебуває з нами повсякчасно. І недаремно Він говорить, що жодна волосинка не впаде з голови без Божої на це волі. Пам’ятаймо, що в усіх складних ситуаціях Бог завжди з нами
