До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 106 зач.; 11, 13-24.
13. Браття, кажу вам, погани: оскільки я апостол поган, величатиму моє служіння, 14. надіючись, що, може, мені якось пощастить розбудити заздрість своїх, споріднених тілом, і декого з них спасти. 15. Бо коли їхнє відкинення – примирення для світу, то що буде їхнє прийняття, як не життя воскреслих з мертвих?
16. І коли перша розчина свята, то святе й тісто; і коли святий корінь, то святе й галуззя. 17. Коли ж деякі з галузок відламалися, а ти, будучи оливною дичкою, защеплений був між них і став співучасником кореня та оливкового соку, 18. не хвалися перед галуззям. А коли хвалишся, знай, що не ти носиш корінь, а корінь тебе. 19. Ти скажеш: гілля відчахнуто, щоб мене нащепити. 20. Добре. Вони відламалися за невіру, а ти стоїш завдяки вірі. Не несись, отже, високо, але бійся. 21. Бо коли Бог не пощадив природного галуззя, то може й тебе не пощадити. 22. Вважай, отже, на доброту і суворість Божу: на відпалих суворість, а на тебе доброта Божа, коли пробудеш у доброті; а коли ні, і ти будеш відтятий. 23. Та й вони, як не зостануться в невірі, будуть прищеплені, бо Бог може їх знову прищепити. 24. Бо коли ти, відтятий від дикої з природи оливки, проти природи був прищеплений до доброї оливки, скільки більше ті, що за природою будуть защеплені на власній оливці?
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 43 зач. 11, 27-30.
Сказав Господь своїм учням:.
27. Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.
Рм. 11, 13-24 «А коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш корінь, а корінь тебе»
Ми живемо, ніби постійно надбудовуємо і що вище, то краще. Нам часто не важливо й не цікаво, на якій основі будуємо, та й чи взагалі є основа. А потім, коли в один момент це все руйнується і ми бачимо величезне провалля там, де вкладали зусилля і час, дивуємося, що пішло не так?
Ви думали про те, що назбируючи всілякі звання, статки, враження, маємо дбати про те, що справді має значення, що дійсно цінне і на чому можемо базувати не лише своє земне життя?
Пам’ятаєте: мудрий чоловік будує на скелі, а не на піску…
