Святе Письмо з розважанням на 2 липня

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 105 зач.; 11, 2-12.

2. Браття, чи ви не знаєте, що Писання про Іллю говорить, коли він скаржиться до Бога на Ізраїля: 3. Господи, пророків твоїх убили й жертовники твої зруйнували, лишився тільки я один, і шукають душі моєї. 4. І що йому відповідає слово Боже ? Зоставив я собі сім тисяч чоловік, що перед Ваалом не гнули коліна. 5. Так і нинішнього часу є останок, за вибором ласки. 6. Коли ж за ласкою, то не з діл, інакше ласка не була б ласкою. 7. Що ж, чого Ізраїль шукав, того не осягнув, вибрані ж осягнули. А решта затверділи, 8. як написано:

Бог дав їм по нинішній день 
дух приголомшення, 
очі, щоб не бачили, 
і вуха, щоб не чули.

9. А Давид каже:

Нехай їх стіл сильцем їм буде,
пасткою їм на падіння та на відплату.
10. Нехай їх очі потемніють, щоб не бачили, 
хребет їх хай зігнеться назавжди.

11. Отож питаю: хіба вони спіткнулися, щоб упасти? Ні, зовсім ні. Але падіння їхнє стало для поган спасінням, щоб викликати їхню заздрість. 12. Коли ж їхнє падіння – багатство для світу і коли їхній занепад – для поган багатство, оскільки більше повнота їх?

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 42 зач. 11, 20-26.

20. В той час Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялись:

21. Горе тобі. Хоразине! Горе тобі. Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі. 22. Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам. 23. Та й ти, Капернауме, чи хочеш піднестися до небес?

– Аж до аду зійдеш!

Бо якби чуда, які відбулися в тобі, сталися в Содомі, вона стояла б і досі. 24. Тому кажу вам: землі содомській легше буде судного дня, ніж тобі.

25. Тоді Ісус заговорив:

Я восхваляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що затаїв єси це від мудрих та розумних і відкрив це немовлятам. 26. Так, Отче, бо так тобі було до вподоби.

Положення чесної ризи Пресвятої Владичиці нашої Богородиці у Влахерні

Лк. 54 зач.; 10, 38-42; 11, 27-28.

Сьогодні розважмо над прийняттям волі Божої Ісусом Христом, нашим Спасителем. «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. Так, Отче: бо так тобі було до вподоби». 

У цих двох реченнях, які виявляють звернення Ісуса до Отця, Господа неба і землі, вжито іменник отець у кличному відмінку. Наголос ставиться на чіткому підкресленні Ісусом свого зв’язку із Отцем, до якого він звертається, тобто свого синівства. Тут виявляється дія Отця і дія Сина. Дія Отця полягає у тому, що те, що він задумав  є скрите від мудрих і водночас відкрите немовлятам. Ця дія є незрозумілою для людей, адже, юдеї чітко наголошували на дорозі мудрості, пізнавши яку, людина вчиться уникати гріха. Учитель часів Ісуса на ім’я Гіллел навчав, що невчена людина не вміє уникає гріха, і що неграмотна не може бути побожною. У Талмуді сказано, що ніхто інший не є біднішим за того, хто є бідним на знання. Ісус же з радістю прославляє Отця, адже, він переконаний, що все те, що походить від Отця, є добрим виявом любові. 

Потім також і його учень Яків чітко висловлює своє судження, яке Церква вживає у молитві наприкінці літургії: «Всяке добре даяння й всякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни» ( Як 1, 17).
Ісус на задум Отця каже: «Так». Яке це коротке слово, і як багато у ньому закладено. Ісус виявляє згоду чинити те, що Отцеві до вподоби. 

Це є ніщо інше як вияв глибинного бажання люблячого Сина довершити все те,  чого бажає його Отець.

Апостол Павло, переосмисливши сповнення Ісусом задуму спасіння Отцем людського роду, чітко заявляє у Посланні до Коринтян, що Ісус є воплоченим Словом із яскравим вираженням ТАК Божому задуму. Він пише: «Бо Син Божий, Ісус Христос, що його ми вам проповідували - я, Сильван і Тимотей, - не був «Так» і «Ні»; в ньому лише «Так» було. Скільки бо обітниць Божих у ньому - «Так», і тому через нього «Амінь» Богові на славу через нас» (2 Кор 1, 19-20).

Ми, діти Божі у Христі, наслідуймо Єдинородного Сина Божого у ставленні до Божої волі.

Господи, ти виявив нам твою волю проповідувати Євангеліє, твоїм Святим Духом веди нас дорогами проповіді до тих, чиї серця ти вже приготовив для прийняття Слова. Дай нам мудрості у розпізнанні твоєї волі на щодень, і наснаги у радості звіщати Євангеліє, щоб прославлялося ім’я твого і нашого Отця.