До Галатів послання святого апостола Павла читáння.
Гал. 199 зач.; 1, 3-10.
3. Браття, благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, 4. що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого, 5. якому слава на віки віків. Амінь.
6. Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав благодаттю Христа і перейшли на інше 7. не щоб воно було інше, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити євангеліє Христове. 8. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба, проповідували вам інше від того, яке ми вам проповідували, нехай буде проклят. 9. Як ми казали перше, так і нині кажу знову: коли хто вам проповідує інше євангеліє, ніж те, що ви прийняли, нехай буде проклят. 10. Хіба я тим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 46 зач. 9, 37-43.
37. В той час, як зійшов Ісус з гори, сила людей його зустріла. 38. І ось якийсь чоловік з народу почав кричати:– Учителю, благаю тебе, зглянься над моїм сином бо він єдиний у мене. 39. Дух його хапає, і він кричить раптом, трясе ним, і він пускає піну; той його з трудом кидає і він зовсім знемагає. 40. Просив я твоїх учнів, щоб його вигнали, та вони не змогли.
41. Ісус відповів:
– О роде невірний та розпусний! Докіль маю бути з вами та терпіти вас? Приведи сюди твого сина!
42. Коли наближався хлопець, демон кинув ним об землю й сильно потряс ним; але Ісус погрозив нечистому духові, оздоровив юнака й віддав його батькові. 43. Всі були захоплені величчю Божою.
Лк. 9, 37-43. «О невірний та розпусний роде! Доки я буду з вами та терпітиму вас?»
Христос виконав усе, щоб спасти кожного з нас: «смертю смерть подолав і нам дарував життя вічне»!
З одного боку, ми знаємо це, усвідомлюємо, розуміємо, навіть можемо іншим це пояснити. Але наскільки нам тяжко жити свідомістю цього в нашому реальному житті! Наскільки нам тяжко довіряти Богові! Наскільки тяжко покладатися на Бога! Погляньмо на наше життя: наскільки ми цією вірою живемо, наскільки цю віру застосовуємо в щоденних ситуаціях? Наскільки мало від нас потрібно – дати відповідь на Боже милосердя, але й це не часто можемо зробити.
Владика Венедикт (Алексійчук)
