Апостол: 1 Тим. 285 зач.; 4, 4-8; 16.
До Тимотея першого послання святого апостола Павла читáння.
4. Сину Тимотею, всяке Боже сотворіння добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати, 5. бо воно освячується словом Божим і молитвою.
6. Як будеш усе це братам викладати, будеш добрий слуга Христа Ісуса, що прийняв до серця і усвоїв слова віри та доброї науки, якій ти був завжди вірним.
7. Щождо нечистих та бабських байок, ти їх остерігайся. 8. Вправляйся у благочесті; бо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя до всього корисне, бо має обітницю життя теперішнього й будучого.
16. Пильнуй себе самого та навчання; дотримуйся цього, бо, роблячи це, спасеш себе самого й тих, що тебе слухають.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 86 зач. 17, 20-25.
20. В той час, як питали фарисеї Ісуса, коли прийде царство Боже, він відповів їм:
21. – Царство Боже прийде непомітно; ані не скажуть: ось воно тут – або: он там – бо царство Боже є між вами.
22. Далі сказав він до учнів:
Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день сина чоловічого, та не побачите. 23. Скажуть вам ось тут він – або: он там. Не йдіть і не шукайте! 24. Бо як блискавка блискає й освічує від краю і до краю неба, так буде свого дня Син чоловічий. 25. Та перше він мусить багато страждати, і його відкине рід цей.
Луки 17, 20-25: «Царство Боже прийде непомітно».
До цієї зустрічі ми повинні бути готові завжди. Вона не має нас лякати чи збивати з пантелику, сіяти розгубленість у серцях чи паніку. Адже, якщо ми щоденно проводимо час із Богом, Він – наш кращий Друг, люблячий Батько, то й зустріч має бути очікувана і бажана.
Подумаймо, як ми зустрічаємо дорогих нам людей. Як ми плануємо, що зможемо обійняти дорогу нам людину, поділитися найщирішими почуттями. Зрештою, навіть коли така зустріч спонтанна – все ж дуже радісна.
Тому будьмо готові до зустрічі з Богом повсякчас. Не відкидаймо думку про це, як щось неприємне чи небажане. Бо Він нас зустріне з любов’ю!
