До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
Євр. 318 зач.; 7, 26 – 8, 2.
26. Браття, такого нам годилось мати первосвященика: святого, невинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, 27. який не має потреби, як ті первосвященики, щодня приносити жертви перше за власні гріхи і потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. 28. Закон бо настановляє первосвящениками людей, підлеглих немочі, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, досконалого навіки.
1. Головне ж з того, що ми сказали: ми маємо такого первосвященика, який возсів на небі по правиці престола Величчя, 2. служителя святині і справжнього намету, що Господь спорудив, не чоловік.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 36 зач. 10, 9-16.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько. 10. Злодій не приходить, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні. 11. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє дав за овець. 12. Наймит, який не пастир і якому вівці не належать, бачить вовка, що надходить, і кидає вівці та біжить геть; і вовк хапає їх і розполохує. 13. Наймит же втікає, бо він наймит і не дбає про вівці. 14. Я – добрий пастир і знаю моїх, і мої мене знають. 15. Отець мій знає мене, і я знаю Отця; я життя моє кладу за мої вівці.
16. Ще й інші вівці маю, що не з цієї кошари; і їх мушу привести: вони почують мій голос, і буде одне стадо й один пастир.
Йоана 10, 9: “Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться”.
Коли я біжу через свої дні, вирішую різні справи, спілкуюся, знайомлюся… в один момент розумію, що згадую про Бога поміж іншим. Його нема в моєму щоденному ритмі постійно. Бо для мене Він потребує тиші, усамітнення.
Ми хочемо з розгону вбігти до Господа, сказати: “Привіт, Боже, дай мені те і те, бажано швидше, бо дуже поспішаю. Бувай, може побачимося нині ввечері або в неділю в церкві”…
“Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться”… Зважте – не вбіжить, а увійде.
Щоб виважено діяти, мусимо зупинитися, щоб подумати. Щоб зійти на гору – маємо знаходити час для перепочинку і занурення в цей шлях.
Зупиніться сьогодні, завтра і щодень. Знайдіть час на виважену розмову з Богом. Майте терпеливість вислухати Його…
