Апостол: 1 Тим. 285 зач.; 4, 9-15.
До Тимотея першого послання святого апостола Павла читáння.
9. Сину Тимотею, вірне це слово й повного довір’я гідне. 10. Саме для цього трудимося та боремося, ми поклали нашу надію на живого Бога, Спасителя усіх людей, особливо ж вірних. 11. Це наказуй і навчай.
12. Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі і чистоті. 13. Заки я прийду, пильнуй читання, утішай та навчай. 14. Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з покладанням рук збору пресвітерів. 15. Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 94 зач. 19, 1-10.
1. В тому часі проходив Ісус через Єрихон. 2. А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями і був багатий. 3. Бажав він бачити Ісуса, хто він, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. 4. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. 5. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього:
– Закхею, злізай швидко, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.
6. І зліз той швидко і прийняв його радо. 7. Бачачи те, всі стали нарікати й казали:
– До чоловіка грішника зайшов у гостину.
8. Закхей устав і промовив до Господа:
– Господи, ось половину майна мого даю вбогим, і коли я чим кого покривдив, верну вчетверо.
9. Ісус сказав до нього:
– Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. 10. Син бо чоловічий прийшов шукати й спасти те, що загинуло.
Луки 19, 10: “Син бо чоловічий прийшов шукати й спасти те, що загинуло”.
Коли ми стоїмо над прірвою гріха, нам здається, що Господь від нас відвернувся і ми Йому не потрібні. Та насправді в такі моменти ми відвертаємося від Бога і не хочемо Його ані чути, ані бачити.
Нам, в силу своєї людської приземленості, складно усвідомити, наскільки великою може бути любов, щоб бути готовим не лише пробачити, а й ціною власного життя відкупити тих, хто зрадив.
“Син бо чоловічий прийшов шукати й спасти те, що загинуло” – це свідчить про особливий Божий задум для кожного з нас, навіть тоді, коли ми згрішили, та готові повернутися до Бога і прийняти Його дар порятунку.
