Одного дня після Літургії мали дискусію щодо штучних квітів і дійшли до таких висновків, а саме:
- штучні квіти – штучна віра;
- несучи до храму штучні квіти, зневажаємо Бога. Уявіть: ви любити їсти полуницю, а вам пропонують пластмасову полуницю. Ваша реакція?
- маємо гріх марнотратства;
- штучні квіти для мертвих. Мертве тіло розкладається, а штучна квітка – аж через 450 років;
- Ісус проповідував про живу природу;
- Ісус любив живі квіти (лілея, яка одягається у свою красу, в яку і Соломон не одягався);
- маємо гріх вбивства, коли спалюємо квіти, вінки. Дим шкодить як людям так і усьому живому (хвороби, слабкий імунітет);
- йдучи на похорон, краще зібрати кошти для рідних;
- для покійника вінок ролі ніякої не відіграє, відіграє наша молитва і добрі справи;
- на могилі краще садити живі квіти, барвінок (приклад – Унівський монаший цвинтар);
- краще за кошти, за які має бути куплений вінок, зробити добру справу, жертвуючи за душу померлого.
Маймо живу віру в Бога і жертвуймо Йому наше серце, наповнене любов’ю до всього живого!
