Кожна частинка історії сповнена надто різними переживаннями: героїчними, трагічними, буденними. Людство змінюється з кожним епохальним порухом. Так само і люди в кожному часі різні, але шукають відповідей на ті ж запитання.
Атеїзм у його найрізноманітніших проявах, без сумніву, присутній, однак йому не під силу знищити у людини бажання відчувати себе частинкою Бога.
Дуже цікавою і захопливою мені видавалась завжди розповідь про Вавилонську вежу, яку Бог зруйнував і розділив людей різними мовами.
Однак є такі моменти, коли можна уявити собі, як це було колись.
Зустріч усіх народностей, яку переживали сьогодні, вражає, по-особливому торкається серця.
Це лише частинка, зменшена копія світу, в якому живемо. Ловиш себе на думці, що, власне, та, яка може бути. Коли бачиш різні народності, людей із країн, про які навіть не доводилось чути, інших – фізично, ментально, які разом збираються, щоб молитись Літургію, розумієш, який геніальний був план у Бога.
Бог милосердний. Розумієш, що Бог милосердний, якщо дозволяє нам бачити красу цього життя настільки по-різному.
Хочеться якнайбільше взяти для себе – емоцій, переживань. Ми разом! Світ разом, коли з Ісусом. Молимось, плещемо в долоні, радіємо – ось це справжнє християноство!
Сьогодні вперше приймала Євхаристію у темношкірого отця. Це класно, це неймовірно!!!
Неймовірно знайомитись, робити фото, наприклад, із пакистанцями, індонезійцями.
До речі, від індонезійця в подарунок отримали образ Божої Матері, зовсім не подібний на наш. А від американського отця – пляшку коли та магнітик.
Ви питаєте, чи є Бог? Після Ніцше і недавньої Ніцци? Сьогодні Він живе серед нас у кожному, хто хоче відкрити своє серце до Його милосердя, хто не боїться ризикувати, щоб іти за Ним, хто лише хоче встигнути якнайбільше прислужитись ближньому.
