Якщо гармонія і мир панують у нашій статевій сфері, тоді всі інші виміри нашого життя зможуть перебувати в гармонії
Я впевнений, багато хто чув про методи природного планування сім’ї. Зазвичай про ці методи говориться у контексті роздумів про відповідальне батьківство. Тобто тоді, коли постає питання, яким чином подружня пара має регулювати, скільки дітей хоче народити. Однак, цей контекст не вичерпує повноти сутності природніх методів, адже вони відіграють ще одну дуже важливу роль у житті подругів, і над цим варто замислитися.
З фізіологічної точки зору, різні методи розпізнавання плідності мають діагностичний характер. Вони дозволяють жінці ідентифікувати плідні й неплідні дні впродовж менструального циклу та визначати періоди, коли може відбутися зачаття дитини. Така можливість розпізнавати плідні дні менструального циклу є для подружньої пари основою, щоби влаштувати свої відносини – зокрема статеве співжиття – відповідно до природної динаміки жіночого організму, шануючи при цьому правду про сутність людської статевості.
Вивчення і впровадження у подружні стосунки методів природнього регулювання плідності утверджує стиль життя, який радикально відрізняється від того, що його пропонує ментальність контрацептивно-абортивна. Природні методи вчать подружню пару щораз більше цінувати й належно приймати дар плідності та батьківства, поважати одне одного і з трепетом приймати нове людське життя. Така реалізація статевості не закриває нікого на власних бажаннях і пристрастях, а навпаки відкриває на потреби коханої людини та утверджує бажання правдивого добра іншій людині.
На відміну від контрацептивно-абортивного стилю реалізації подружньої любові, природні методи бережуть статеве співжиття від баналізації, упредметнення чи навіть приниження. Методи дарують подружній парі можливість повного задоволення від статевого співжиття без застосування сторонніх засобів і без страху-тривоги за «небажані» наслідки. Така повнота дарування під час неплідного періоду дарує натхнення віднаходити все нові способи висловити свою любов у плідні дні, коли подружжя вирішує утримуватися від статевих відносин.
Контрацептивний стиль життя передбачає, що хтось один із подругів – переважно це жінка – має обов’язок дотримуватися певних правил (з усіма відповідними наслідками!), щоби секс був легкодоступним. Натомість природні методи передбачають, що і чоловік, і жінка формують адекватне ставлення до статевих відносин та спільно зростають у пізнанні правдивого значення і сутності людської статевості. Зростає відчуття відповідальності за власне подружжя. Особливо це стосується чоловіка, який завдяки своїй дружині та разом із нею розуміє динаміку її менструального циклу. Подружня пара розвиває щирий відкритий діалог, і це веде їх до усвідомлення того, що статевий акт не є самоціллю, натомість найважливішим є досвід глибокої інтимної єдності чоловіка та дружини через тілесність. Основним покликанням природніх методів регулювання плідності не є контролювати, коли і скільки дітей має народитися в сім’ї, а берегти автентичність подружньої любові та перестерегти статеве життя подружньої пари від егоїзму та від рабства інстинктивних імпульсів.
Звичайно, для того, щоб увійти в атмосферу природніх методів, необхідні – принаймні в мінімальній мірі – розуміння їхньої сутності та бажання дотримуватися певних правил. Потрібно також плекати в собі чесноту стриманості, щоб належно переживати періоди, коли подружжя вирішує утримуватися від статевих відносин, і при цьому продовжувати особистісне спілкування та зберігати гармонію подружніх стосунків. Така динаміка вимагає від подругів постійного утвердження й поглиблення згаданих рис і чеснот. Але правдою також є те, що саме внутрішній зміст методів надає подружжю необхідний ресурс і енергію для такого зросту: природні методи змінюють чоловіка й жінку, їхню ментальність, ставлення одне до одного та дозволяють розкрити багатство й потенціал, який криє у собі Таїнство подружжя. Таким чином те, що на перший погляд видається непідйомним викликом для подружньої пари, насправді є джерелом і основою спільної життєвої дороги та щораз сильнішої і всеохоплюючої єдності.
Статеве єднання у подружжі можна назвати особливою мовою спілкування чоловіка та жінки. Кожен статевий акт має щось промовляти – підкреслювати й поглиблювати любов, яка поєднала цих людей. Він має бути свідченням того, що одна людина приймає іншу у всій повноті, з усіма її характерними рисами й дарами – серед яких є дар плідності. Мова статевості не терпить вульгарного втручання різного роду контрацептивних, а тим більше абортивних засобів. Такі засоби спотворюють цю прекрасну мову. Будь-який жест, що є виявом егоїзму, пошуку насолоди як самоцілі, використання іншої людини для задоволення інстинктивних забаганок, – це ніби вульгарні вислови, які людина вводить у мову статевості. Така вульгарщина не прикрашує цієї мови, а тільки несе хаос і руйнування. Рано чи пізно подружжя відчує це. Таїнственна мова статевості, яка покликана єднати людей і дарувати правдиве щастя, стає банальним джерелом “сіюмінутного” задоволення. І дуже часто доходить до того, що подружня пара взагалі відкидає статеві відносини, бо вони вже не несуть для них ані єдності, ані щастя, а лише фрустрацію і розчарування.
В одному із своїх повчань Митрополит Андрей Шептицький каже, що якщо гармонія і мир панують у нашій статевій сфері, тоді всі інші виміри нашого життя зможуть перебувати в гармонії. Однак, якщо хаос і невпорядкованість завоюють нашу статевість – тоді у всіх інших сферах життя пануватиме безлад.
Фото: todayfocus.cn
