Як Господь втішає своїх дітей?

Інші дописи автора

        Як Господь втішає своїх дітей?

        Одного разу я була дуже засмучена з приводу певних життєвих негараздів.

        Душу ятрило почуття розгубленості, відчаю… Щоб звільнитися від гіркості переживання, почала молитися.

        На той момент тілесно я була виснаженою, проте разом з молитвою на вервиці в душу прибував невидимий прилив духовних сил та енергії. Хвилина за хвилиною Господь наділяв мудрістю, і я починала розуміти свої особисті прорахунки та як поступити в тій чи іншій ситуації правильно: не просто за власним бажанням, а так, як мені буде на користь.
        Окрім остаточного заспокоєння, у моє серце з молитвою Бог поклав певні слова,які я записала для вас. Для того, щоб кожна людина, яка терпить труднощі, змогла взяти це Слово у своє життя!

        Господь промовляв:
        “Кожна невинна сльозинка з лиця Божих слуг буде витертою у Царстві Вічної Насолоди і Спокою, так і кожне поневіряння буде утішено. Але не дозволяйте роз’їдати цим смутком ваш духовний шлях до Мене. Збережіть до кінця Славу Мою і нехай жодне серце не засмучується. Бо минуче ваше земне поневіряння, а Вічне – Блаженство зі Мною.  Дбайте, дбайте пильно, серце гартуйте від підступів лукавих, бо не спить ворог. І буде випробовувати… І перше пізнаєтесь ви, і сила вашої віри у всяких земних неприємностях . Але не думайте про минуще, пам’ятайте про обіцяне Царство Небесне. І ви , дорогі мої сини і дочки, його отримаєте: лише пильнуйте, ревно й терпеливо бережіть свої серця. Не бійтеся падінь, бійтеся, аби серце ваше не погасло, бо жадає цього ворог Мій. Люблю вас від початку світу цього і донині”.

        Від себе додам, що зовсім неважливо, які перешкоди, труднощі та проблеми у нашому житті, а те – як ми дивимося на них. Кожен свідомий християнин знає слова “Блаженні плачучі, бо вони утішаться”. Розуміємо це не  поверхнево – що всі плачучі є блаженними, а осмислення є набагато глибшим.  Кожна тривога та неприємна ситуація, через яку ми проливаємо сльози, повинна бути пройнята  смиренням – саме тоді ми станемо утішеними.

        Важливо у своєму повсякденному житті, не дивлячись ні на що, завжди з довірою і покорою приходити у молитві.
        Не варто нарікати на Бога, волаючи “Чому Ти допустив це для мене? За що це у моєму житті?” Щодня Бог наділяє нас безмежними щедротами і добродійствами Своїми, проте чи завжди ми дякуємо і помічаємо це добро?  Нам повинно бути соромно, що ми частіше звертаємо увагу на те , що нам в житті не вистачає, замість того, щоб бути вдячними за все, що є.
        Чим важче випробування, тим сильніша віра. Долаючи всі труднощі з вірою і смиренням, ми все ближче наближаємося до неба…
        Є люди, які в своєму умі зважують, мовби на шальках терезів, добре і погане у своєму житті. І інколи піддаються таким сумнівам, чому у них так все погано, хоч вони ведуть гарне життя, а в інших людей все складається якнайкраще, хоч вони далекі від морального світогляду і доброчесності. Подумки людина оцінює себе в порівнянні з іншими, заздрить, втрачає віру. Якраз це і є пастка від нечистого, і такі думки руйнують нас зсередини. Навіть більше: мимоволі людина починає зневірюватися, нарікати на Бога і веде себе у духовну загибель.

        Отож, бажаю кожному тягнутися завжди по  невидимих сходинках віри лише вгору, і ніколи не дозволяти життєвим неприємностям спускати нас вниз у духовних відчай та занепад!

        Інші дописи автора

          Оціни

          [ratemypost]

             

            Про автора

            Коментарі

            • Олекса    18.03.2017 о 17:30

              Він йому не ворог. Він створив його, і той являється інструментом для певних цілей. На то Він Всемогутній!

            • Промінчик    01.02.2017 о 15:10

              Дуже яскраво промовляють перші слова статті, що будучи в почуттях розгубленості, відчаю не потрібно в них потопати, а не вагаючись рушати до рятувального кільця, яким є молитва.