Гімн Любові

Апостол Павло, будучи богонатхненим, надав таке значення чесноті “Любов”:

“Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
не радіє з неправди, але тішиться правдою,
усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
Ніколи любов не перестає! ”

Міркуючи над Гімном Любові вбачаю, що у цих словах криється стежина, яка веде до Неба. Терниста вона, та мила душі.
Любов – це той ключ, що відкриває Двері до Царства Небесного.
Любов вчить наближатись до Небесного Отця.
Любов – це те джерело, що завжди напуває наші душі життєдайною силою.
Зігріває у хвилину смутку і підносить у хвилини радості.
Це наймиліше почуття, що солодить наше серце.
В Любові немає місця для гріха.
Любов тебе воскресить.
Блаженні  ті, що огортають себе Отцівською Любов’ю! Бо немає більшого щастя, як те, щоб відчувати Його Любов!