Чи потрібно сповідатися із куріння?

Інші дописи автора

        Чи потрібно сповідатися із куріння?
        Не вникаючи в дискусію про “паління” чи “куріння” спробуємо відповісти на багато інших важливіших питань про цю шкідливу звичку.

        Відразу скажу, що не буду давати однозначну відповідь. Кожен має сам для себе дати відповідь на це запитання. Було б занадто просто дати відповідь “так” або “ні”. Але це буде неправильно. В залежності від обставин та ситуацій, куріння може мати нейтральну чи гріховну якість. Я читав в інтернеті кілька статей, які не залишають вибору: куріння є гріхом, бо руйнує наше тіло, покликане статися храмом Духа Святого. Чимало аргументів їх авторів позбавлені здорового глузду і дають неповну картину.

        Але пора сказати чесно і відкрито: не все тут так однозначно.

        Чимало людей сповідаються з цього, але ще більше людей, в т.ч. і священиків чи єпископів цього не роблять. І справді, чітко відповісти на це не є так просто, адже йдеться про шкідливу звичку і певну пристрасть. Виходжу з того, що порівнюю це із іншими шкідливими звичками: малорухливий спосіб життя, вживання нездорової їжі, звичку хрустіти пальцями чи, до прикладу, надмірно захоплюватися макіяжем. Можна і керуватися словами ап. Павла: “Все мені можна, та не все мені є на користь”. Не все, що нам “не на користь”  є гріхом. Тому треба навести кільки ситуацій для прикладу.

        Коли батьки, знаючи про шкоду тютюну забороняють синові чи дочці курити, а дитина все одно це робить, краще говорити про гріх проти четвертої Божої Заповіді. Коли хворий дістав від лікаря чітку заборону на цю чи іншу шкідливу звичку і все одно її переступає, це має більше відношення до 5-ї Божої Заповіді. Часом одна випалена сигарета може бути спробою самогубства. Коли я бачу вагітну жінку, яка курить, я однозначно скажу, що вона грішить по відношенню до свого немовляти. Подібно, коли людина палить поруч з тими, кому це неприємно, спричиняє дискомфорт. А про шкоду “пасивного куріння” для здоров’я знають сьогодні всі.

        Коли сигарети “з’їдають” левову частку сімейного бюджету, треба також, на мою думу, сповідатися з цього. Але, рідко хто враховує і те, що поганий приклад зі сторони батьків також може бути гріхом: “Коли хтось з вас спокусить одне з тих малих, краще жорно млинове повісити собі на шию….” і далі по тексту Євангелія. Ці, кілька наведених ситуацій, показують те, що сама по собі звичка в тій чи іншій ситуації може мати різну моральну оцінку. Але я цілком допускаю ситуації, коли куріння матиме нейтральну моральну оцінку. Сумління людини, яка є чесною із собою, завжди дасть про це знати.

        Я не вважаю, що завжди випалена сигарета є гріховним ділом. Неодноразово давав розрішення тим, хто з цього сповідався, але це не означає, що всі ті, що палять, грішать. Я ніколи не палив, але спокійно можу собі запалити. Не роблю цього з інших міркувань, ніж гріх. Коли мої сини будуть повнолітні, я поважатиму їх вибір. А до цього часу, прошу їх поважати мій, як батька.

        Ці мої думки не претендують на істинність. Вони є моїми думками. І мені було б цікаво почути інші.

        Фото: caphechieuthubay

        Інші дописи автора

          Оціни

          [ratemypost]

             

            Про автора

            Священик УГКЦ

            Коментарі

            • Ірина Кисилевич    04.07.2017 о 15:32

              З куріння потрібно сповідатися- це провина завжди. 1.Знищуємо своє здоров’я- маємо одне тіло, тож шануймо його. 2. Краще ті гроші, за які купуємо сигарети, відкласти і поїхати відпочити. 3. Щодо вечірніх перекурів- за той час краще помолитися, порозважати над Святим Письмом; до одружених- неприємно цілуватися, коли чути сигаретами з рота. Не курю, бо мені
              неприємно і бережу голос- ціла компанія не раз курила, а я не брала сигарети до уст- як є тверда постанова, то Бог помагає
              вистояти. І може тому виглядаю юно у свої 27- шкіра обличчя гарна, зуби не жовті.