Біблійна Школа #005 Лк 1:26-33

Інші дописи автора

        Біблійна Школа #005 Лк 1:26-33

        Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками!
        (Лк 1:28)

        Вступ
        Слава Ісусу Христу! Шановний читачу 🙂 Продовжуємо заняття в нашій Біблійній Школі!

        Щотижня ми публікуватимемо коментарі на черговий уривок з Євангелія від Луки. Ця подорож ні до чого Тебе не зобов’язує – жодних іспитів чи звітності, Ти можеш розпочати її з будь-якого уривку, призупинити і згодом продовжити – згідно з Твоїм бажанням (адже в кожного з нас – свій темп та стиль навчання) 🙂 ці матеріали завжди чекатимуть Тебе тут!

        Також чекаємо Твоїх відгуків, роздумів чи побажань у коментарях (або мені особисто на поштову скриньку)

        А ще, запрошуємо у Біблійну Школу на Facebook – таким чином будеш в курсі новин, обговорень та спільноти.

        Як цим користуватись?
        Пропонуємо Тобі наступний план біблійного розважання в стилі lectio divina:

        1) Помолись Богові у намірі доброго розважання над уривком: “Царю Небесний…”, “Засвіти в серцях наших…”

        Засвіти в серцях наших...
        Засвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло Твого богопізнання і відкрий очі нашого ума, щоб ми розуміли Твої євангельські проповідування. Вклади в нас і страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, перемігши всі тілесні похоті, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне Тобі, бо Ти є просвічення душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу віддаємо з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
        [_/su_spoiler]

        2) Прочитай даний уривок з Євангеліє один чи декілька разів, повільно, виразно та вдумливо, якщо є можливість - читай вголос.
        3) Переглянь коментарі до цього уривку: часто в них можна відшукати пояснення незрозумілої ситуації, добру натхнену пораду, чи просто цікаву інформацію щодо уривку.
        4) Розважай над прочитаним. Задай собі питання:
        - що Бог хоче сказати мені цим уривком?
        - де я бачу себе в цьому уривку?
        - чи не нагадує цей уривок щось із мого життя?
        5) На закінчення, подякуй Богові молитвою за добре розважання.

        Можеш проводити такі розважання на самоті, якщо так Тобі затишніше, або навпаки: з родиною, спільнотою чи з друзями - разом з кимось розважання можуть бути значно глибшими та цікавішими!

        Уривок
        2) Початок сповнення Божої обітниці (Лк 1:5-2:52)
        2.2.1) Гавриїл благовістить Марії про народження Ісуса – 1 (Лк 1:26-33)

        26. Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет,
        27. до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія.
        28. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”
        29. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
        30. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
        31. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш Сина й даси Йому ім’я Ісус.
        32. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть Йому престол Давида, Його батька,
        33. і Він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню Його не буде кінця.”
        Євангеліє від Луки, розділ 1, вірші 18-25, переклад Хоменка
        Коментар: св. Отців Церкви
        Збірка коментарів авторитетних святих та богословів ранньої Церкви (I-VIII ст.), в більшій мірі відповідають Східній традиції, є більш емоційними, яскравими та наповненими любов’ю до Бога. Переклад з англійської – Мар’яна Довганика та Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament III, Luke 3rd ed. Edition (2003)

        2) Початок сповнення Божої обітниці (Лк 1:5-2:52)
        2.2.1) Гавриїл благовістить Марії про народження Ісуса – 1 (Лк 1:26-33)

        Огляд: Благовіщення народження Ісуса йде за провіщенням народження Івана. Євангелист описує місце, вводячи Гавриїла, чиє ім’я означає “Божа сила”. Стислість нарису про Марію як особу захоплює; єдиним важливим елементом інформації про неї є її дівоцтво, яке вона жертвує Богу як дар (Беда Преподобний). Вона заручена дружина і діва, і залишається дівою після народження Ісуса (Єронім). Вона прообраз Церкви, котра водночас є непорочною і одруженою (Амвросій Міланський). Заручення Марії з Йосифом забезпечує Марії чоловіка протягом періоду її вагітності та працю (Беда Преподобний). “Радуйся, благодатна” – це унікальне привітання для Марії (Ориген). Ангел також проказує “Господь з Тобою,” привітання, яке є таємничим і тривожним для Марії (Петро Хрисолог) через її скромність (Амвросій Міланський). Нова ера спасіння розпочинається із зачаття Ісуса в Марії. Так як Єва містила у своєму лоні все людство, яке було приречене на гріх, тепер Марія містить у своєму лоні нового Адама, який буде батьком нового людства через свою благодать (Беда Преподобний). Ангел радісно вітає Марію як місце Божої слави, тому що Бог позичає у Марії тіло, щоби привести людство до слави. (Стихера). Гавриїл розповідає Марії про дитину, яка відкриває їй Божественну таємницю Божої дії в ній, того, що вона буде матір’ю попри те, що вона залишається дівою (Пруденцій). Дитина, зачата в Марії, буде водночас сином Божим і сином людським (Беда Преподобний) Ім’я Ісус відсилає радше до його дії, ніж до його природи — він спасе людей від їхніх гріхів (Єфрем Сирин) і спричинить переродження світу (Ексапостоларій) те, що Марія зачинає в своєму лоні є ніким іншим як Творцем всіх речей (Стихера). Ісус – це кульмінація роду Давида – він одночасно з дому Давида і з дому Леві (Єфрем Сирин). Це відображає таємницю, як безконечне входить у час (Іван Монах). При зачатті Ісуса дім Давида і Якова тепер стають однією універсальною церквою (Беда Преподобний).

        1:26-29 Гавриїл вітає Діву Марію

        Гавриїл, сила Господня. Беда Преподобний: Тепер Гавриїл означає “сила Божа”. Справедливо, що він засяяв з таким ім’я, тому що він своїм свідоцтвом став свідком народження Бога у людському тілі. Пророк говорив про це у псалмі: “Господь могутній і потужний, Господь потужний у битві” (Пс 24:8 (23:8 LXX)) —ця битва, без сумніву, у якій прийшов битися Христос “з владою князя повітря” (Еф 2:2) і щоби вирвати світ з рук тиранії (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Марія жертвує Богу дар свого дівоцтва. Беда Преподобний: Дійсно повною благодаті була вона, на якій було присуджено божественною ласкою, що будучи першою між жінками, вона пожертвує Богу найславетніший дар своєї цноти. Тому та, хто поривалася наслідувати життя ангелів, була, очевидно, гідна пережити досвід побачення і спілкування з ангелом. На правду повною благодаті була та, якій було даровано народити Ісуса Христа, того єдиного, через якого тільки приходить благодать і правда (Йо 1:17). І дійсно Господь з нею, з тією, котру він першою вивищив над земні бажання до бажань небесних, у нечуваній любові невинності, а опісля освяченою засобами Його людської природи у всій повноті Його божественності. Дійсно благословенною між жінками була та, котра безпрецедентно у історії жіноцтва мала втіху бути матір’ю разом із красою дівоцтва, оскільки це було доречно, що матір-діва породила Божого Сина (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Безконечне дівоцтво Марії. Єронім: Свята Марія, благословенна Марія, матір і діва, діва перед Різдвом, і діва після Різдва! Я зі свого боку захоплююся, як діва, породжена від діви, і як після народження діви, матір є дівою. Чи ви би хотіли знати, яким чином він народився від діви і після свого Різдва, матір залишилася дівою? “Двері були замкненими, і Ісус увійшов” (Йо 20:19, 26). Щодо цього немає питань. Той, хто увійшов крізь замкнені двері не був ані привидом, ані духом. Він був справжнім чоловіком зі справжнім тілом. Більше того, що він сказав: “Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю”(Лк 24:39). Він мав тіло і кістки, і двері були замкненими. Як можуть тіло і кості пройти через замкнені двері? Двері замкнені, і він входить, той, кого ми не бачимо, що він входить. Звідки він увійшов? Усе було замкнене. Не було жодного місця, з якого він міг увійти. Тим не менше, він, хто увійшов, всередині і як він увійшов не ясно. Ви не знаєте, як був здійснений його вхід, і ви приписуєте це Божественній силі. Тому поясніть і те, що Він народився від діви, і діва після Різдва залишилася дівою, Божественною силою (Єронім, Гомілія 87).

        Марія – прообраз Церкви. Амвросій Міланський: І тому він, хто зобов’язався довести нетлінну таємницю втілення, вважав даремним доказувати правдивість дівоцтва Марії, щоби у ньому не вбачали радше захисника діви, ніж адвоката таємниці. Звісно, коли він навчав, що Йосиф був праведником, то відповідно заявляв, що не може осквернювати храм Духа Святого, матір Господа, лоно таємниці. Ми довідалися родовід Правди. Ми взнали його схему. Довідаймося і його таємницю. Знаменно, що вона заручена, але діва, тому що вона є прообразом церви, котра є непорочною нареченою (Еф 5:27). Діва зачала нас від Духа, Діва породила нас без пологових мук. І отже хоча й була заручена за одного, а наповнена іншим, тому також окремі церкви насправді наповнені Духом і благодаттю, але видимо перебувають під опікою храмових священиків (Амвросій Міланський, Тлумачення Євангелія від Луки 2.6-7).

        Чому Марія мусить бути заручена з Йосифом. Беда Преподобний: Тому що він хотів бути зачатим не у простій діві, але у тій, яка була заручена з чоловіком, дехто з отців висунули певні обґрунтовані відповіді. Найкращою з них є те, що потрібно було захистити її від звинувачень у нечистоті, якщо би вона носила сина, не маючи чоловіка. Також, у речах, які зазвичай потрібні на господарстві, у праці жінку може замінити опіка чоловіка. Тому благословенна Марія мусіла мати чоловіка, який би був як ідеальним свідком її чесності, так і цілком гідним довіри названим батьком для нашого Господа і Спасителя, якого вона породила. Він був чоловіком, який мав би, згідно з законом, принести священну жертву у храмі, коли [Ісус] ще був немовлям. Він візьме Його, разом з матір’ю, до Єгипту, коли буде загроза переслідування. Він приведе Його назад і забезпечуватиме багатьма іншими потребами, які виходитимуть із слабкостей, властивих людській природі, яку [Господь] прийняв. Це не завдало великої шкоди, якщо хтось на хвильку подумав, що Він був сином Йосифа, бо з апостольських проповідей по Вознесінні було би цілком очевидним, що Він народився від діви (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Привітання ангела до Марії унікальне. Ориген: Ангел привітав Марію новим звертанням, яке я ніде більше не міг знайти у Писанні. Я мушу коротко пояснити цей вислів. Ангел каже “Радуйся, благодатна” … Я не пам’ятаю, що де-небудь ще читав це слово у Писанні. Вирази цього типу “Радуйся, благодатна” не можуть бути адресовані чоловіку. Це привітання було зарезервовано тільки для Марії (Ориген, Гомілії над Євангелієм від Луки 6.7).

        Присутність Господа таємнича і тривожна. Петро Хрисолог: “Господь з тобою”. Чому Господь з тобою? Тому що він приходить до тебе не просто для того, щоби відвідати, але він сходить до тебе у новій таємниці – бути народженим. Знаменно, що ангел додав, “Благословенна ти між жінками”. Через прокляття, яке вона накликала на себе, Єва принесла біль у лона жінок при родах. Тепер, саме в цьому питанні материнства, Марія, через те благословення, яке вона одержала, радіє, є пошанованою, є піднесеною. Тепер також жінка стала дійсно матір’ю тих, хто живе благодаттю, раніше за своєю природою підлягавши смерті. … Вона згодом усвідомлює, що отримувала у собі небесного суддю, там, у тому самому місці, де вона з затяжним поглядом бачила провісника небес. Це було потішальним жестом і святою любов’ю, що Господь перемінив діву у матір для самого себе, свою слугу в матір. Тим не менше, її лоно було порушене, розум стривожений, і все її тіло стало тремтіти, коли Бог, чиє все створіння не можливо десь помістити, умістив усього Себе всередину її утроби і сам зробився чоловіком (Петро Хрисолог, Проповідь 140).

        Скромність Діви. Амвросій Міланський: Навчіться характеру від Діви. Навчіться скромності від Діви. Навчіться пророцтва від Діви. Навчіться у таємниці. Це природньо для діви тремтіти кожного разу, коли заходить чоловік, і боятися при кожному звертанні чоловіка. Нехай ті, хто вчаться жіноцтва, наслідують мету скромності. Вона була сама у внутрішній кімнаті і жоден з чоловіків не міг її бачити. Тільки ангел знайшов її. Сама без компаньйона, без свідка, так, щоби вона не була зіпсована неблагородною мовою, її вітає ангел. Навчися, діво, остерігатися непристойності слів. Ба більше, Марія боялася вітання ангела (Амвросій Міланський, Тлумачення Євангелія від Луки 2.8).

        Смерть через одну жінку, життя через іншу. Беда Преподобний: Перша причина людської смерті відбулася тоді, коли змій, посланий дияволом до жінки, яку обманули духом гордині. Більше того, сам диявол прийшов у подобі змія і спокусив наших перших батьків, позбавивши людство величі безсмертя. Тому що смерть увійшла через жінку, було доречно, що життя повернеться через жінку. Перша, спокушена дияволом через змія, принесла чоловіку смак смерті. Інша, сповіщена Богом через ангела, створила для світу Творця спасіння (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        1:30-33 Гавриїл благовістить зачаття Ісуса і Його Ознаки

        Бог позичає тіло Марії, щоби привести людство до слави. Анонім: Відкриваючи перед тобою предвічний задум, Гавриїл прийшов, щоби стати перед тобою, дівчиною, і привітати словами, “Радуйся, земле, що не була засіяна; радуйся, Неопалима Купино, що залишаєшся нетлінною; радуйся, незбагненна глибино; радуйся, мосте, що ведеш до неба; радуйся, драбино, піднята до висот, які побачив Яків; радуйся, божественна посудино манни; радуйся, визволення від прокляття; радуйся, відновлення Адама, Господь з Тобою!” … “Ти з’явився мені у формі чоловіка,” сказала непорочна діва до глави небесних воїнств. “Як тепер ти говориш мені про речі, які перевершують людські сили? Ти сказав, що Бог зі мною і він замешкав у моєму лоні. Як я можу стати просторим житлом і святим місцем для того, Хто ширяє над херувимами? (Пс 18:10 (17:11 LXX)) Не спантеличуй мене видумкою; я не зазнала плотської втіхи, я не одружувалася. Як же я можу носити дитину?” … Тоді безтілесний ангел відповів, “Якщо так бажає Бог, подолано закон природи, і тому, що за межами людського, належить сповнитися. Повір, що мої слова правдиві, всесвята і непорочна пані”. І вона голосно відповіла, “Нехай буде за твоїм словом, і я носитиму його, без тіла, того, хто позичить тіло в мене, щоби він через це змішування привів людство знову до його стародавньої величі, тому що тільки він один може це зробити” (Анонім, Стихера Благовіщення).

        Мати у дівстві. Пруденцій:
        Небесний вогонь породив його, не тіло
        Як і не тіло батька, чи нечиста пожадливість (Йо 1:13).
        Силою Бога непорочна діва завагітніла,
        Бо в її дівочому лоні Дух дихає.
        Таємниця його різдва стверджує нашу віру
        Що Христос є Богом: діва Духом
        Заміжня, непорочна любов’ю; її чистота
        Залишається недіткнотою; з дитям всередині, незаймана
        Без плями на її цнотливій плодючості,
        Мати у дівстві, мати, яка не знала чоловіка.
        Чому ти, хто маєш сумнів, похитуєш свою дурненьку голову?
        Ангел звіщає про це своїми святими устами.
        Ти не послухаєш ангельських слів?
        Діва благословенна, сяюча посланниця
        Увірувала, і своєю вірою Христа зачала.
        Христос приходить до людини у вірі і відштовхує серця
        Нерішучі в довірі і благоговінні.
        Невідступа віра Діви привабила
        Христа в її лоно і заховала його там до Різдва.
        (Пруденцій, Божественність Христа 566-84).

        Ісус – син Божий і син Людський. Беда Преподобний: Ми повинні уважно слідкувати за порядком слів тут, і чим надійніше вони прищепляться у нашому серці, тим більшим доказом це буде, що сума нашого спасіння складається з них. Вони проголошують з ідеальною ясністю, що Господь Ісус, котрим є нашим Спасителем, був як правдивим Сином Бога Отця, так і правдивим сином матері, яка була людською істотою. “Ось,” каже він, “Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина”— визнання, що це насправді людина, яка посідає справжню плоть, плоть від Діви! “Він буде великий і Сином Всевишнього назветься” — визнає також, що цей самий Син є правдивим Богом справжнього Бога, одвічний Син навіки з вічним Отцем! (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Ісус врятує своїх людей від гріха. Єфрем Сирин: Слова “шостого місяця” рахуються щодо вагітності Єлизавети. “Ангел був посланий до діви,” і він сказав до неї, “Ось, у своєму дівстві, ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус”. Він говорив про нього, який мав появитися у тілі. Він не сказав до неї, “назвеш ім’ям Ісус,” але “даси йому ім’я Ісус”. Це показує, що це ім’я є з ікономії*, яка є через тіло, оскільки Ісус на івриті означає “Спаситель”. Ангел сказав “даси йому ім’я Ісус,” тобто, Спаситель, “тому що він спасе людей від гріхів”. Тому це ім’я відсилає не до його природи, але до його діянь (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 25).

        *Ікономія – «Отці Церкви розрізняють богослов’я (θεολογίαν) та ікономію (οίκονομίαν), уживаючи перше поняття для визначення таїнства внутрішнього життя Триєдиного Бога, а друге — для всіх Божих справ, через які він об’являється і передає своє життя. Богослов’я об’являється нам через ікономію, і, навпаки, всю ікономію осяває, висвітлює богослов’я» — Катехизм Католицької Церкви

        Маріїне зачаття Ісуса оповіщає створення наново світу. Анонім: Капітан небесного воїнства був посланий Всемогутнім Богом до чистої Діви, щоби проголосити добру новину дивного і таємного чуда: що Бог як людина народиться малим дитям, [зачатий] без сімені, створюючи заново цілий рід людський! Об’явіть, люди, добру новину нового сотворення світу! (Анонім, Екзапостіларій Благовіщення).

        Марія зачала творця усіх речей. Анонім: Гавриїл спустився з небесного склепіння і прийшов до Назарету; ставши перед Дівою Марією, він голосно промовив до неї, “Радуйся! Ти зачнеш сина стародавнішого за Адама, Сотворителя усіх речей і Спасителя тих, хто плачуть до тебе. Радуйся, діво чиста!” Гавриїл приніс з небес добрі новини для Марії, і він голосно промовив до неї, “Радуйся! Ти зачнеш того, кого не може вмістити світ; і він буде вміщений у твоєму лоні. Ти носитимеш того, хто засяє від Отця перед ранньою зорею!”(Пс 110:3 (109:3 LXX)). Одвічне Слово Батька, який не має початку, нероздільний, тепер спустився сюди, у своїй безмежній любові, змилосердившись над людством, що впало. Він прийняв жалюгідність Адама, закрившись у формі, дивній для нього (Анонім, Стихера Благовіщення).

        Генеалогія Марії: Роди Давида та Леві. Єфрем Сирин: З того, що ангел сказав до Марії, називаючи “Єлизавета, твоя родичка,” можна припустити, ніби Марія була з дому Леві. Тим не менше, пророцтво було складене лише щодо чоловіків. Рід Давида продовжувався аж до Йосифа, який заручився з Марією, й народжена в неї дитина зараховувалася до чоловічої лінії, на користь роду Давида. Це Христос той, в якому насіння і сім’я Давида доходять до завершення. Писання нічого не каже про генеалогію Марії, тому що пишуть лише про покоління і число чоловіків. Якби це було звичним для Писання визначати родинну лінію за матерями, це було би для того, щоби шукати рід Марії. Але позаяк слова “Єлизавета, твоя родичка” були для того, щоби показати, що Марія була також з дому Леві, зверніть увагу, що євангелист на іншому місці сказав, маючи на увазі Йосифа і Марію, що “вони обидвоє були з дому Давида” (див Лк 1:27; 2:4). Ангел не сказав Марії, що Єлизавета була її сестрою, але “Єлизавета, твоя родичка” (Єфрем Сирин , Коментарі до Діатессарона Татіана 1.25).

        Таємниця безконечного, що входить у час. Іван Монах: Чудо! Бог приходить серед людей; той, котрого неможливо вмістити у вмістиме лоно; безконечне входить у час, і велика таємниця: його зачаття сталося без сімені, він сповняє пророцтво з минулого! Такою великою є ця таємниця! Бог спорожняє сам себе, бере тіло і створюється як творіння, коли ангел каже Діві чистій про зачаття: “Радуйся, ти, котра є повна благодаті; Господь, який є великою благодаттю, з тобою!” (Іван Монах, Стихера Благовіщення).

        Доми Давида та Якова – це вселенська церква. Беда Преподобний: Час прийшов, коли він відкупивши весь світ своєю кров’ю, повинен був бути визнаний не лише королем з роду Давида, але й всієї церкви; Більше того, він був творцем і управителем усіх поколінь. Тому ангел достовірно сказав потім, “І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,” і він зразу ж додав, “і він царюватиме над домом Якова повіки”. Тепер під домом Якова розуміється вселенська церква, яка через свою віру і сповідування Христа належить до спадщини патріархів—або серед тих, які фізично мають походження від патріархів, або тих, які фізично виводять свій родовід з інших народів, але були перероджені у Христі духовним омиттям (Беда Преподобний, Гомілії над Писанням 1.3).

        Коментар: Новий Єронімський
        Коментарі сучасних західних богословів, визнані в Католицькій Церкві як одні з найкращих сучасних коментарів (хоч їх і критикують за надмірну сухість, брак побожності та захоплення критикою текстів більше ніж власне богослів’ям). Переклад з англійської Максима Гонтара за виданням The New Jerome Biblical Commentary (1995)

        2) Початок сповнення Божої обітниці (Лк 1:5-2:52)
        2.2.1) Гавриїл благовістить Марії про народження Ісуса – 1 (Лк 1:26-33)

        Традиції, що лежать за цим уривком є пункти 2-8 параграфа 13. Коротко, історичною основою на якій Лука будує свою розповідь, є те що Марія завагітніла не будучи у сексуальних стосунках з Йосифом. Ця основа була розширена. (1) Віросповідання до 50 р. Б., закладене у Рим 1:1-4 “Євангелії Божої, яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида, установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, – про Ісуса Христа, Господа нашого”. Це віросповідання надає докази роздумів християн щодо Ісуса, як нащадка Давида та установленого Сином Божим через Духа Святого у Ісуса, Христа, Воскресінні. Роздуми про Христа, які маємо в нашому уривку (Лк 1:31-35), більш розвинуті, ніж у Рим 1:3-4, вони проголошують, що Ісус з роду Давида є Сином Божим через Духа святого у Його, Ісуса, Зачатті. Отже, Зачаття Марією Ісуса є Непорочним і здійснилося через силу Святого Духа. (2) За допомогою моделі Проголошення Народження – Ім’я – Доля (ПН-І-Д) в уривках Лк 1:5-25 та Лк 1:26-38, Лука порівнює та показує контраст між Йоаном та Ісусом, особливо щодо долі: Йоан буде великий в очах Господніх (Лк 1:15), а Ісус буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть Йому престол Давида, Його батька і Він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню Його не буде кінця (Лк 1:32-33). Народження Йоана могло були незвичним з огляду на похилий вік його батьків. Однак народження Ісуса є більш незвичним, тому що Він народився від Діви. (3) Постать Гавриїла пов’язує ці два проголошення та запрошує до роздумів щодо важливості народження Ісуса, як сповнення пророцтва з Дан 9:24-27, 70 тижнів (7х70 = 490) років виповнилось, також після 180ти днів вагітності Єлизавети розпочалась 270ти денна вагітність Марії, після якої також пройшло 40 днів до входу Ісуса у Храм – і розпочалось правління справедливості. Також, підкреслюється віра Марії, коли Лука використовує традицію Лк 8:19-21 (“Мати Моя і брати Мої це ті, що слухають слово Боже й його виконують”) щоб змалювати образ Марії, як зразок для віруючих. Загалом, в уривку Лк 1:26-38 Лука потужно задіює властиву йому тему благодаті.

        «Місто в Галилеї, якому ім’я Назарет» (Лк 1:26). Назва цього маловідомого поселення з населенням близько 150 мешканців має свій вклад у розвиток теми Луки щодо активної Божої благодаті в історії людства. Дивіться також Йо 1:45-46 “Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: “Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса Йосифового сина, з Назарету.” Натанаїл же йому на те: “А що доброго може бути з Назарету?” Мовив до нього Филип: “Прийди та подивися”.

        «Чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому» (Лк 1:27). Ім’я “Йосиф” означає “хай Ягве додасть”.

        «Ім’я ж діви було Марія» (Лк 1:27). Ім’я “Марія” означає “досконалість”, “величність”.

        «Благодатна» (Лк 1:28). З трьох вітань, присвячених Марії, “благодатна” (грец. “kecharitomene”), є найбільш значущим. Воно приводить Марію до питання, яким чином вона є наділена благодаттю Божою – Лк 1:29 “Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання”. Гавриїл дає їй відповідь у віршах Лк 1:30-33.

        «Даси Йому ім’я Ісус» (Лк 1:31). Ім’я “Ісус” означає “Бог спасає”.

        «Він царюватиме над домом Якова повіки» (Лк 1:32-33). Усе Євангеліє від Луки розповідатиме про те, яким чином Ісус є Царем – особливо про те, як Ісус втілює Боже Царство, що прийшло до відкинутих, і як часто Ісус є званий Царем у період Страстей, коли Його сила занепадає. Дивіться Лк 23:3,37,38 “Пилат спитав його: “Ти цар юдейський?” А Ісус у відповідь сказав до нього: “Ти кажеш.” … примовляли: “Коли Ти цар юдейський, спаси себе самого!” А був над Ним і напис грецьким письмом, латинським і єврейським: “Це – Цар Юдейський”.

        Коментар: о. Міхал Беднаж
        Коментарі о. Міхала Беднажа, відомого польського католицького священика, бібліїста, доктора богослів’я, викладача. Переклад з польської пані Ольги Цицик та Соломії Ясеницької за виданням Bierz i czytaj. Ewangelia św. Łukasza (1993)

        2) Початок сповнення Божої обітниці (Лк 1:5-2:52)
        2.2.1) Гавриїл благовістить Марії про народження Ісуса – 1 (Лк 1:26-33)

        Пояснення
        Перші два розділи Євангелія від Луки є ніби вступом до цілого твору. Святий Лука пояснює головні правди віри. На початку роз’яснює ким є Ісус потім відкриває таємницю Марії і під кінець заповідає прихід нового устрою (всесвіту нової Божої ікономії).
        Подія відбувається на шостий місяць від зачаття Івана Хрестителя. Євангелист Лука подає ім’я ангела, як також двох інших осіб (Марії і Йосифа). Нова епоха в історії людства починається тихо, в цілком непомітний спосіб. Стається це також в містечку, найбільш неочікуваному , в Назареті. Цієї назви ніде не знаходимо в Новому Завіті. Про це містечко Лука згадує вперше. Коли Ісус жив, Назарет не втішався найкращою славою (Ів. 1:46). Семіти вважали, що ім’я виявляє визначену суть, в якій заховане завдання для дитини, яке вона має сповнити в своєму житті. Ім’я «Марія» походить від єврейського «Міріам» або арамейського «Маріам». Це ім’я має декілька пояснень. Однак найчастіше вважається, що воно походить від слів: «капля моря» або «сіяюче море», тобто, «прекрасна, як капля моря, капля води». Інші вважають, що ім’я означає: «улюблена Богом», «володарка», «княжна». Все ж таки євангелист не прославляє Марії, він хоче підкреслити, що в її випадку все, що стається, є благодаттю. «Радуйся» грецькою «хайре». Це привітання не зустрічається у євреїв. Тому що вони віталися словами: «мир тобі, шалом» (пор. Лк. 10:5;24-36). Вже отці церкви в ангельському привітанні бачили щось більше, ніж звичайну, ввічливу форму. Якщо взяти до уваги, що євангелист Лука, коли відкликається до Старого Завіту, робить це в глибоко обдуманий спосіб, тому нам необхідно шукати і в ангельському привітанні якогось глибшого значення. Подібні заклики до радості появляються в трьох месіанських пророцтвах (Соф. 3:14; Йоіл 2:21; Зах. 9:9). Наприклад, в тексті пророка Софонії згадується про радість, що випливає з усвідомлення Божої присутності, характерної для месіанських часів. Послання Старого Завіту спрямоване до «Дочки Сіону» (Зах. 9:9), яка уособлює Ізраїля, а суттю його є месіанська радість. Тому легко можна стверджувати, що послання ангела, спрямоване до Марії, відголоском згаданих вище месіанських пророцтв. Тому слова Божого посланця не є звичайним привітанням, але закликом до радості через прихід Месії. В Марії ангел бачить «Дочку Сіону», як представницю цілого ізраїльського народу.
        Якщо хочемо добре зрозуміти поняття «повна ласки», мусимо зважити на багатогранні нюанси грецької граматики. Грецький дієприслівник минулого часу доконаного, вжитий в пасивній формі «кехарітомене» (від слова «харіто» – «наповнювати благодаттю, щедро обдаровувати добродійствами»), вказує, що дія весь час триває в своїх наслідках. Євангелист Лука свідомо послуговується цим словом, що завжди означає надзвичайний ступінь краси або людської доброти, як також Божої ласки. Екзегети вважають, що цей дієприслівник є перекладом з єврейської мови, і походить від слова «ганан», яке часто появляється в різних формах в Євангелії від Луки (імені «Іван», «Анна»), що означає «Бог подарував, Бог виявив ласку». Пасивна форма вказує на існування джерела ласки, яким в цьому випадку є ніхто інший, як Сам Бог.
        Латинський переклад «gratia plena», який означає «повна ласки», не містить в собі всіх відтінків грецького дієприслівника. Він не має також пасивної форми. Здається, що стан Марії обдарування повнотою ласки цілком не залежить від місії, яку вона має сповнити. Нелегко, однак, це все виразити відповідними словами. Були спроби передати це в різний спосіб: «привілейована Богом, улюблена, об’єкт Божої милості, переповнена дарами». Однак, жодне з тих означень не передає оригінального значення. Святий Лука прагне підкреслити, що Марія ще перед зачаттям Ісуса була «кехарітомене». ЇЇ «харіс = благодать» не залежить від присутності Сина в її лоні, але від місії, до якої вона покликана (Боже материнство). Окреслення це вказує на присутність в ній надзвичайної Божої ласки, яка присутня зараз і простягається в майбутнє. Цю благодать отримала в минулому, вона перебуває в ній тепер і продовжується в майбутньому.
        «Господь з тобою». Це не є тільки побажання («нехай Господь буде з тобою») але ствердження Божої присутності. Це звернення в Святому Письмі ніколи не було скероване до звичайної особи, але до всього вибраного народу, або до когось, кому Господь довірив якесь спеціальне завдання. Воно є знаком Божої присутності, яка в особливий спосіб проявляється через якусь особу.
        Слова ангела звернені до Марії, підкреслюють святість її душі і велич її як людини. Марія стривожилась, бо зрозуміла, що в словах ангела захована така суть: приходить Месія. Послання радості, спрямоване колись до «Дочки Сіону», зараз є скероване до Неї. Що це означає? Що вона має робити? Яке її завдання? Такі запитання могли зроджувати неспокій. Джерелом її тривоги є її покора перед таким прекрасним посланням. Головна частина ангельського послання, це проголошення народження Спасителя (Лк. 1:32-33). Це христологічна віра післяпасхальної спільноти, яка визнає Ісуса за очікуваного Месію і Давидового спадкоємця. Як також це проголошення приходу Бога в Ісусі (Лк. 1:35). Він є одночасно очікуваним Месією і Втіленим Словом, тобто, Божим Сином. Підкреслює це цілий ряд іменників і прикметників. Син Захарії буде «великим в очах Господа» (Лк. 1:15), натомість Син Марії є «Великим» в абсолютному значенні цього слова. Прикметник «великий» вжитий як присудок («бути великим») без жодного граматичного додатку, який виключно відноситься тільки до Бога. Це підтверджує наступна частина послання: «Сином Всевишнього назветься». Святий Лука виразно подає, що Ісус є Богом (пор. Лк. 1:32б-33).

        Питання (скорочено)
        1. Отці церкви і догматична конституція про церкву «Світло народів» називають Марію «Дочкою Сіону». Чому?
        2. Пій ІХ оголосив догмат про Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії, також про те, що вона була без гріха, покликуючись на привітання ангела «повна ласки». Чому він це зробив?
        3. «Повна ласки» – це нове ім’я. Що воно означає? Який висновок можна зробити з цього?
        4. Слова «Повна ласки» стануться пізніше в устах віруючих людей найкращою похвалою Богородиці. Коли прославляємо Марію цими словами?
        5. «Радуйся» – це запрошення до радості. Воно також звернене до мене. Що є причиною моєї радості?
        6. Цілковите довір’я Богові привело Марію до радості. Це дуже добре видно в гімні «Величає душа моя». Чи в радості, яка в мені проявляється, інші бачать, що довіряюсь цілковито Богові?
        7. Чи часто почуті слова: «Господь з тобою» заохочують мене, щоб сповняти своє завдання чи покликання?
        Ісус приходить, щоб бути «Еммануїлом», «Богом з нами». Ким для мене особисто є Ісус?

        Роздуми
        Згідно Святого Письма Бог не є чистою Ідеєю – Абсолютом, навіть якщо найпрекраснішою, але є конкретним особовим Богом, Який через безпосередній і справжній досвід хоче віддати Себе конкретній людині.
        То, що сталося в Назареті, завжди схиляло до роздумів. Людина в різний спосіб намагалася своє виразити захоплення над таємницею Воплочення.
        Хоч Святе Письмо не багато говорить про Марію, однак, достатньо відкриває її таїнство. Завдяки цьому по всі часи люди зможуть споглядати її велич. «Зачнеш від Духа Святого». Всі мої дії і наміри щось доброго зробити мають походити з «натхнення Святого Духа», з турботи про Божу Славу і правдиве добро ближнього, з доброго наміру, який є завжди Божою дією. І ніколи з натхнення «злого духа», тобто, в гонитві за власною славою і користю.
        Коли Господь довіряє людині якесь завдання, дає їй стільки сили і здібностей, скільки їй потрібно, щоб його виконати. Тому нема підстави для страху перед тим, до чого нас кличе Господь. До Авраама Господь сказав: «Не бійся, бо я є твоїм захистом» (Бут. 15:1). Святий Павло стверджує: «Все можу в тому, Який мене скріплює».
        Під час літургічних зібрань отримуємо подвійне завдання: обов’язок прийняття Божого слова, щоб його потім принести до середовища, в якому живемо. Це нелегке післанництво. Щоб ми не втратили відвагу, священник звертається до нас і пригадує нам постійну присутність Господа через слова: «Господь з вами». (примітка перекладача: в нашій Літургії нема цього скороченого звороту, але щось подібне: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами») Подібно як звернувся і привітав колись Ангел Марію.

        Коментар: Наваррська Біблія
        Коментарі працівників факультету теології Наваррського Університету – одні з визнаних сучасних католицьких коментарів на Євангеліє, видані з благословення Десмонта Коннела, архиєпископа Дубліна. Переклад з англійської Максима Гонтара за виданням The Navarre Bible: St Luke’s Gospel: Third Edition (2005)

        2) Початок сповнення Божої обітниці (Лк 1:5-2:52)
        2.2.1) Гавриїл благовістить Марії про народження Ісуса – 1 (Лк 1:26-33)

        В цьому уривку ми подивляємо нашу Пані, котра “з моменту свого зачаття була обдарована величчю повністю неповторної святості. … Діва з Назарету є вітана ангелом-провісником за Божим наказом, як “повна благодаті” (Лк 1:28), вона відповідає небесному посланцю: Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову! (Лк 1:38). Отже, ця донька Адама, Марія, згодившись із волею Божою, стала Матір’ю Ісуса. Присвячуючи себе всесердечно спасенній волі Божій та не забруднена гріхом, вона віддала себе повністю, як Господня слуга, Всемогутньому Богу. Тож справедливо Отці Церкви бачать Марію не просто пасивно згідною з Богом, але як свобідно співпрацюючу у праці над Спасінням людства через віру та покору” (Документи Другого Ватиканського Собору, Lumen gentium, 56). Благовіщення Марії та воплочення Слова є найглибшою таємницею стосунків Бога та людини, і найважливішою подією у всій історії людства: Бог стає людиною і залишиться нею назавжди, такими великими є Його доброта, милосердя та любов до всіх нас. І все ж, у день коли друга Особа Святої Тройці набула тендітну людську природу у чистому лоні Благословенної Діви, все це трапилось тихо, без жодних фанфар. Святий Лука розповідає цю історію по простому. Ми повинні зберігати ці слова Євангеліє та користати з них часто, до прикладу, практикуючи християнський звичай щодня молитися “Ангел Господній” та роздумувати над п’ятьма радісними таїнствами вервечки Розарію.

        Лк 1:26-27 Ангел Гавриїл був посланий Богом … до діви

        Бог вибрав народитися від діви, за століття до того він відкрив це через пророка Ісаю (див. Іс 7:14; Мт 1:22-23). Бог “обрав серед усіх віків та визначив відповідне місце їй, матері Його єдинородного Сина, від якої Він, після того як воплотиться, має народитися у благословенній повноті часів: і Він продовжить свою неухильну увагу щодо неї над усі інші створіння, до такої міри, що лише щодо неї Він має таке особливе відношення” (Пій IX, Ineffabilis Deus, 2). Ця привілегія, дана нашій Пані, бути одночасно Дівою та Матір’ю, є унікальним дарунком Божим. Такою була дія Духа Святого, “який у зачатті та народженні Сина так вподобав Діву Марію, що наділив її плідністю, водночас зберігши непошкодженою її безконечну чистоту” (св. Пій V, Catechism, 1, 4, 8). Павло VI нагадав нам, цю правду віри: “Ми віримо, що Благословенна Марія, яка користується гідністю дівоцтва, була Матір’ю воплоченого Слова, нашого Бога та Спасителя Ісуса Христа” (Павло VI, Solemni Hac Liturgia, 14). І хоча було зроблено багато здогадок щодо того, що означає ім’я “Марія”, більшість кращих дослідників погоджуються з тим, що “Марія” означає “пані”. Однак, жодне з означень не виразить повністю багатства цього імені.

        Лк 1:28 Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками

        Грецький текст дослівно говорить: “Радій!”, очевидно вказуючи на особливу радість від новини, яку ангел збирається повідомити. “Благодатна” – цією незвичною формою вітання архангел виявлює особливу гідність та честь Марії. Отці та Лікарі Церкви “навчають, що ця поодинока урочиста та нечувана форма привіту показує, що на Божій Матері спочивають усі божі милості, та що вона прикрашена усіма дарами Духа Святого”, це означає, що вона “ніколи не була об’єктом прокляття (первородного гріха)”, тобто була збережена від усіх гріхів. Ці слова архангела в цьому уривку є одним із джерел, що відкривають догму* непорочного зачаття Марії (пор. Пій IX, Ineffabilis Deus, Павло VI, Solemni Hac Liturgia). “Господь з тобою” – ці слова є не лише вітанням (“Хай Господь буде з тобою”), але твердженням (“Господь є з тобою”), вони є близько пов’язані з Воплоченням. Св. Августин коментує, вкладаючи ці слова в уста архангела: “Він є з тобою у більшій мірі, ніж зі мною: Він є у твоєму серці, Він набирає форми в тобі, Він наповнює твою душу, Він є у твоєму лоні” (св. Августин, Sermo de Nativitate Domini, 4). Деякі важливі грецькі манускрипти додають “Благословенна ти між жінками”, що означає: Бог звеличить Марію понад усіма жінками. Вона є більш досконала, ніж Сара, Ханна, Девора, Рахиль, Юдит та ін., адже лише вона удостоїлась найвищої честі бути обраною і стати Матір’ю Божою.

        *Догма (від грец. dogma — думка, учення, постанова), положення (або доктрина), що визнається незаперечним, беззаперечним і незмінним і що приймається бездоказово, некритично, на основі релігійної віри або сліпого підпорядкування авторитету, а не на основі досвіду, логічного доказу і перевірки на практиці.

        Лк 1:29 Вона ж стривожилась цим словом

        Наша Пані стривожилась присутністю архангела, а також замішанням, що відчувають справді смиренні люди, отримуючи похвалу.

        Лк 1:30 Ангел їй сказав: Не бійсь, Маріє!

        Благовіщення є тим моментом, коли нашій Пані було дано взнати покликання, яке Бог запланував для неї у вічності. Коли архангел заспокоює її розум говорячи “Не бійсь, Маріє!”, він допомагає їй подолати той початковий страх, що людина зазвичай відчуває, коли Бог дає їй особливе покликання. Той факт, що Марія відчувала такий страх, не означає в ній найменшого сліду недосконалості: адже це є цілком природна реакція на прояв надриродного. Недосконалість постає тоді, коли хтось не може подужати цей страх або відкидає пораду тих, хто може допомогти – так як св. Гавриїл допоміг Марії.

        Лк 1:31-33 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси Йому ім’я Ісус

        Архангел Гавриїл розповідає Благословенній Діві, що вона стане Божою Матір’ю, нагадуючи їй слова Ісаї, котрий проголосив що Месія народиться від діви – і це пророцтво виповниться через Марію (пор. Мт 1:22-23; Іс 7:14). Він відкриває, що це Дитя буде “великим”: Його величність походитиме від Його Божої природи, величність, яку Він не втратить, прийнявши низькість природи людської. Він також відкриває, що Ісус буде царем з роду Давида, посланий Богом для виконання Його обітниці Спасіння. Що Його Царство буде тривати вічного, адже Його людська сутність назавжди залишиться поєднаною з Його божественністю. Що Він “Сином Всевишнього назветься”, отже, Він справді буде Сином Всевишнього і буде визнаний таким привселюдно. Іншими словами, це Дитя буде Сином Божим. Це проголошення архангелом пробуджує давні пророцтва, котрі передрікали ці привілеї. Марія, котра була добре обізнана у Святому Письмі, чітко розуміла, що вона має стати Матір’ю Бога.

        Звідки ці коментарі?
        Ці коментарі є ексклюзивними перекладами українською мовою, тобто вони ніколи раніше не публікувались! Ці переклади здійснені волонтерами та учасниками Біблійної Школи, заснованої редемптористами. Детальніше про самі коментарі – читайте у самих коментарях, на початку, а зараз розповім трохи більше про Школу. Отже, на початку 2011 року було створено онлайн курс вивчення Біблії, а трохи згодом – і перші біблійні групки у Львові, що збиралися раз в тиждень. Зараз такі групки діють у Вінниці, Малехові, Давидові, та у Львові, в тому числі групка при храмі Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (вул. Франка 56, щосереди о 19:30, запрошуємо!).

        Дивіться також:
        Греко-католицький священик пропонує молоді он-лайн вивчення Біблії
        Новий погляд на вивчення Святого Письма
        На Львівщині створено три нові групки вивчення Святого Письма
        Це віддавна моя мрія – багато працювати з молоддю зі субкультур

        Ілюстрація: www.catholictradition.org

         

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Максим Гонтар
            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.

            Leave a Comment