Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб Ти зайшов під мою крівлю. Тому я й не насмілився іти до Тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій.
(Лк 7:6-7)
Щотижня ми публікуватимемо коментарі на черговий уривок з Євангелія від Луки. Ця подорож ні до чого Тебе не зобов’язує – жодних іспитів чи звітності, Ти можеш розпочати її з будь-якого уривку, призупинити і згодом продовжити – згідно з Твоїм бажанням (адже в кожного з нас – свій темп та стиль навчання) :) ці матеріали завжди чекатимуть Тебе тут!
Також чекаємо Твоїх відгуків, роздумів чи побажань у коментарях (або мені особисто на поштову скриньку)
А ще, запрошуємо у Біблійну Школу на Facebook – таким чином будеш в курсі новин, обговорень та спільноти.
1) Помолись Богові у намірі доброго розважання над уривком: “Царю Небесний…”, “Засвіти в серцях наших…”
[_/su_spoiler]
2) Прочитай даний уривок з Євангеліє один чи декілька разів, повільно, виразно та вдумливо, якщо є можливість - читай вголос.
3) Переглянь коментарі до цього уривку: часто в них можна відшукати пояснення незрозумілої ситуації, добру натхнену пораду, чи просто цікаву інформацію щодо уривку.
4) Розважай над прочитаним. Задай собі питання:
- що Бог хоче сказати мені цим уривком?
- де я бачу себе в цьому уривку?
- чи не нагадує цей уривок щось із мого життя?
5) На закінчення, подякуй Богові молитвою за добре розважання.
Можеш проводити такі розважання на самоті, якщо так Тобі затишніше, або навпаки: з родиною, спільнотою чи з друзями - разом з кимось розважання можуть бути значно глибшими та цікавішими!
4.8)Ісусове доручення Царства – для всіх людей (Лк 7:1-9:6)
4.8.1) Нечисті погани відкриті на Ісусове доручення Царства (Лк 7:1-10)
1. Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав Його, ввійшов у Капернаум.
2. А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього.
3. Почувши про Ісуса, він послав до Нього старших юдейських, благаючи Його, щоб прийшов і вирятував слугу його.
4. Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо Його просити, кажучи: “Він достойний, щоб Ти йому зробив це:
5. любить бо народ наш і збудував нам синагогу.”
6. І пішов Ісус з ними. Та як Він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб Йому сказати: “Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб Ти зайшов під мою крівлю.
7. Тому я й не насмілився іти до Тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій.
8. Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: Іди, і той іде; а іншому: Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму: Зроби це, і той робить.”
9. Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за Ним: “Кажу вам, що навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри.”
10. І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.
[googleapps domain="docs" dir="spreadsheets/d/e/2PACX-1vRBnTltGHcyeogWI2u5NmVSBHZieYA9wQmOKky0R38a8sL0RUwt85TQfDBX_xUIcOMVOSjcap0C7kVK/pubhtml" query="widget=true&headers=false&gid=1389009907" width="100%" height="210" /]
Ілюстрація: Зцілення слуги сотника, Паоло Веронезе, 16те ст www.reflectionsonthesacredliturgy.com