Зерно це Слово Боже… те, що на землі добрій, це ті, що чувши Слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні.
(Лк 8:11,15)
Щотижня ми публікуватимемо коментарі на черговий уривок з Євангелія від Луки. Ця подорож ні до чого Тебе не зобов’язує – жодних іспитів чи звітності, Ти можеш розпочати її з будь-якого уривку, призупинити і згодом продовжити – згідно з Твоїм бажанням (адже в кожного з нас – свій темп та стиль навчання) :) ці матеріали завжди чекатимуть Тебе тут!
Також чекаємо Твоїх відгуків, роздумів чи побажань у коментарях (або мені особисто на поштову скриньку)
А ще, запрошуємо у Біблійну Школу на Facebook – таким чином будеш в курсі новин, обговорень та спільноти.
1) Помолись Богові у намірі доброго розважання над уривком: “Царю Небесний…”, “Засвіти в серцях наших…”
[_/su_spoiler]
2) Прочитай даний уривок з Євангеліє один чи декілька разів, повільно, виразно та вдумливо, якщо є можливість - читай вголос.
3) Переглянь коментарі до цього уривку: часто в них можна відшукати пояснення незрозумілої ситуації, добру натхнену пораду, чи просто цікаву інформацію щодо уривку.
4) Розважай над прочитаним. Задай собі питання:
- що Бог хоче сказати мені цим уривком?
- де я бачу себе в цьому уривку?
- чи не нагадує цей уривок щось із мого життя?
5) На закінчення, подякуй Богові молитвою за добре розважання.
Можеш проводити такі розважання на самоті, якщо так Тобі затишніше, або навпаки: з родиною, спільнотою чи з друзями - разом з кимось розважання можуть бути значно глибшими та цікавішими!
4.8)Ісусове доручення Царства – для всіх людей (Лк 7:1-9:6)
4.8.5.2)Пояснення притчі про сіяча (Лк 8:9-15)
9. Учні Його спитали, що б вона могла значити, оця притча.
10. Він сказав їм: “Вам дано знати тайни Божого Царства; іншим же в притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли.
11. Ось що значить оця притча: зерно це слово Боже.
12. Тії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися.
13. Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають.
14. А те, що впало між тернину, це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду.
15. Нарешті, те, що на землі добрій, це ті, що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні.”
[googleapps domain="docs" dir="spreadsheets/d/e/2PACX-1vRBnTltGHcyeogWI2u5NmVSBHZieYA9wQmOKky0R38a8sL0RUwt85TQfDBX_xUIcOMVOSjcap0C7kVK/pubhtml" query="widget=true&headers=false&gid=1495041619" width="100%" height="210" /]
Ілюстрація: www.curtiestouchofcolor.com